Читать реферат по предпринимательству: "Український трактор: успiхи та прорахунки" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Український трактор: успiхи та прорахунки

Сьогоднi сумарна потужнiсть парку службових автомобiлiв урядових чиновникiв всiх рiвнiв бiльше нiж у два рази перевищує сумарну потужнiсть тракторного парку сiльгоспвиробникiв. Середня потужнiсть двигуна службового автомобiля становить близько 120 к.с., тодi як середня потужнiсть трактора 80 к.с. Якщо врахувати, що середнiй строк експлуатацiї тракторiв — бiльше 13 рокiв, а автомобiлiв — до 5 рокiв, то очевидно, якими прiоритетами опiкуються урядовцi, як i те, чому впродовж 10 рокiв не виконується програма розбудови вiтчизняного сiльськогосподарського машинобудування, i особливо тракторiв, зерно-, кормозбиральних комбайнiв. Валовий збiр зернових у 2001 роцi досяг 38 млн т i збiльшився порiвняно з 2000 роком на 65%. Таке значне зростання урожайностi не пояснюється вiдповiдним пiдвищенням культури землеробства, збiльшенням внесення мiнеральних i органiчних добрив, зростанням рiвня механiзацiї. Справді, сiльгоспвиробники збiльшили витрати на добрива, засоби захисту рослин в середньому на 1 га на 10—15%, проте це не було домiнуючим чинником збiльшення валового збору зернових на 15 млн т. Головним чинником пiдвищення урожайностi в пiвденних областях стали сприятливi погодно-клiматичнi умови на всiх етапах розвитку рослин i пiд час жнив. Урожай зернових не повинен заступити тих проблем, якi супроводжують сiльгоспвиробникiв під час його вирощування i збирання i, першою чергою, величезну нестачу тракторiв, комбайнiв, iншої сiльськогосподарської технiки. У вирощуваннi зернових культур немає другорядних машин. Але серед усiх машин трактори є головними тому, що показують i визначають ступiнь енергооснащеностi на гектар орних земель. Вiд кiлькостi тракторiв залежить потреба в причiпних i навiсних сiльськогосподарських машинах i знаряддях. Нарештi, наявнiсть i технiчний стан тракторiв визначають дотримання агрострокiв виконання польових робiт. За статистичними даними, на початок 2000 року залишилася 224 тис. тракторiв, з них 116 тис. з вiдпрацьованим ресурсом. За даними на 2001 рiк, у сiльгоспвиробникiв нараховувалося вже 326 (!) тис. тракторiв (ох вже ця українська державна статистика). При цьому в основному — це трактори ще радянського виробництва, амортизацiйнi строки експлуатацiї яких визначалися також радянськими нормативами i становили для колiсних — 10, а для гусеничних 8 рокiв. Тобто за минулi 10 рокiв всi трактори, якi були закупленi до 1991 року, вiдпрацювали амортизацiйний строк i пiдлягають списанню. З невiдпрацьованим амортизацiйним строком експлуатацiї залишилися трактори, закупленi пiсля 1991 року (близько 90 тис. тракторiв). Для вiдновлення парку тракторiв до рiвня 1991 року сiльгоспвиробникам необхiдно закупити 400 тис. тракторiв (в термiнах 80-сильних тракторiв), або 32 млн к.с. Якщо вiтчизнянi заводи випускають щорiчно лише 5 тис. тракторiв за потреби 40—50 тис., то про оновлення парку не може йти й мови. Зважаючи, що вартiсть 1 к. с. вiтчизняного трактора становить 500—650 грн, на вiдновлення парку тракторiв необхiдно майже 20 млрд грн. Енергонасиченiсть тракторами зменшилася з 1,26 к.с./га до 0,32 к.с./га орних угiдь. Однак проблему необхiдно розглядати не тiльки через кiлькiсть тракторiв, а й їхній технiчний рiвень, тяговий клас, забезпечення роботоздатностi в перiод експлуатацiї, технiчний сервiс, якiсть паливно-мастильних матерiалiв, пiдготовку та

Похожие работы