- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »
Реферат на тему:
Нова генерація сортів озимої пшениці
Пройде зовсім небагато часу, і на зміну жнивам прийде осіння посівна кампанія. Яке зерно ляже в землю під урожай 2007 року? Пропонована публікація містить багатий матеріал для роздумів на цю тему.
В Україні зусиллями академії аграрних наук, селекційних закладів створено багатющі генетичні ресурси озимої пшениці. Вітчизняні її сорти за основними господарсько цінними ознаками і властивостями не тільки не поступаються зарубіжним, а й займають лідируючі позиції в світі. Досить високим генетичним потенціалом і рекордними для нашої країни врожаями відзначається нова генерація сортів. Найновіші з них — Балківська, Смуглянка, Попелюшка, Володарка, Фаворитка, Золотоколоса, Трипільська, Ремеслівна, Ліона — в 2004–2005 роках формували врожайність 100,2–115,2 ц/га. У Вінницькому (Крижопіль) і Запорізькому обласних центрах експертизи сортів рослин, Маньківській сортодослідній станції (Черкаська область), Центрі сортознавства та сортовивчення Українського Інституту експертизи сортів рослин (Біла Церква) сорти Смуглянка і Золотоколоса (Інститут фізіології рослин і генетики НАН України) за всю історію державного сортовипробування дали рекордні врожаї — 115,2 і 117,3 ц/га, відповідно.
Щороку в Україні реєструють для використання значну кількість сортів, які пройшли конкурс у державному сортовипробуванні. Тільки за 2004–2005 роки Реєстр поповнився 41 новим сортом, а всього допущено до використання 117 сортів озимої пшениці. Зареєстровані сорти за найважливішими ознаками і властивостями належать до різних типів інтенсивності, реакції на агрофон і умов вирощування. Вони характеризуються неоднаковими адаптивними властивостями, висотою, часом дозрівання, стійкістю до вилягання тощо.
Наявний значний сортимент, видання й поширення Держсортослужбою реєстрів і каталогів із характеристиками нових сортів, з одного боку, полегшують й надають товаровиробникам широкі можливості в доборі та маневруванні сортами в різних агроекологічних зонах, підзонах, рівнях господарювання, з різним ресурсним забезпеченням, агротехнологічними можливостями. Проте, з іншого, проблема добору сортів є надзвичайно складною. Адже навіть у невеликих господарствах обмежуватись одним, навіть найдосконалішим сортом, не варто, бо жодний із них не може повністю задовольнити потреби ринку.
Кожний сорт, володіючи певними морфоагробіологічними ознаками й властивостями, може реалізувати свій генетичний потенціал лише в разі створення для нього відповідних умов і певного режиму використання. Напівінтенсивний або екстенсивний сорт не стане високоінтенсивним після розміщення його на високому агрофоні чи внесення підвищених доз добрив. І навпаки, високоінтенсивні сорти не доцільно використовувати в умовах, де їх потенціал реалізовується на 30–40%, тобто за низького агрофону, гірших попередників, недостатнього ресурсного забезпечення. Треба усвідомити, що низькозимостійкий сорт не стане високозимостійким, хоч би скільки під нього вносили фосфорних і калійних добрив, а низькоякісний сорт не стане високоякісним хоч би скільки давали йому азоту.
На практиці до добору сортів часто підходять однобоко. Почувши про добрі показники окремого сорту, приміром Смуглянки чи Володарки, намагаються
- 1
- 2
- 3
- . . .
- последняя »