Читать реферат по предпринимательству: "Нові сорти сої і перспективи виробництва її в Україні" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Нові сорти сої і перспективи виробництва її в Україні

Україна 2006 року зайняла перше місце в Європі за обсягами виробництва сої, тепер входить до дев’ятки найбільших країн -виробників цієї культури в світі, має велику перспективу розширення її посівів.

Сталося це завдяки створенню і впровадженню у виробництво сортів сої нового покоління, розробці та запровадженню сортової технології її вирощування, попиту на неї на ринку. Сьогодні культуру сої адаптовано до грунтово-кліматичних умов помірного клімату. Лише після скрупульозного вивчення наукових основ селекції, було створено вітчизняний цінний вихідний селекційний матеріал, сформувалися великі наукові центри селекції сої, склалися сприятливі економічні умови для прориву в соєвому виробництві. За 1961–2006 рр. виробництво сої зросло з 1 до 876 тис. т, або у 876 разів. Тільки за 2001–2006 рр. площа сої в країні зросла із 73 тис. га до 748, або в 10 разів, виробництво її насіння — із 73,9 тис. т до 876, або в 11,9 раза, урожайність — із 10,1 до 11,7 ц/га, або на 15,8%.

Україна вперше вийшла на світовий рівень нарощування білково-олійних ресурсів за рахунок сої. Цю тенденцію дуже важливо закріпити, використати позитивний досвід, виправити недоліки в її виробництві. Водночас уже лунають голоси про скорочення площ сої в окремих господарствах та заміну її ріпаком. Це буде великою помилкою. Не можна залишати стратегічного шляху виробництва сої. У світі в 2006/2007 МР вироблено сої 228 млн т, ріпаку — 46, тобто сої виробляють у п’ять разів більше, ніж ріпаку. До того ж, виробництво сої у найближчі десять років прогнозують збільшити на 70 млн т, виробництво ріпаку за останні три роки стабілізувалося. Тож і в нас доцільно й надалі нарощувати виробництво сої. Вона стабільно користується попитом на ринку, рентабельна, конкурентоспроможна, прибуткова.

У чому ж причина того, що на етапі збільшення виробництва немає повної віддачі від сої? На наш погляд, причина тут не тільки в несприятливих умовах минулого року, є ще кілька важливих моментів, а саме: в багатьох господарствах сою висівали вперше, до цього додалися слабка обізнаність фахівців у біології культури та недотримання технології вирощування. Через слабкий фінансовий стан під сою не вносять добрива, стимулятори росту, гербіциди, не проводять інокуляції, що унеможливлює використання продуктивного потенціалу. Побоюючись, що соя не дозріє, в центральних областях висівали переважно скоростиглі та ранньостиглі сорти, які дали меншу врожайність — на рівні 10–13 ц/га. Якщо замінити їх на середньоранньостиглі й середньостиглі сорти, можна одержати по 18–25 ц/га.

Досягнення. В нашій країні сформувався найбільший в Європі центр соєсіяння, виведено сорти сої, адаптовані до умов помірного клімату. Все це треба сповна використати у виробництві. Як наслідок багаторічної народної і наукової селекції, у слов’янському підвиді створено українську різновидність сої (Var. ukrainica Bаb.), яка об’єднує ультраскоростиглі, скоро- і середньостиглі сорти з вегетаційним періодом від 70 до 130 днів. Сучасні сорти сої української різновидності характеризуються новою архітектонікою рослин: за оптимальної густоти вони прямостоячі, мають обмежену гіллястість, потовщене стебло, трійчасті листки, переважно клиноподібної, овально-видовженої, яйцеподібної

Похожие работы