(Назад)
(Cкачать работу)Реферат на тему:
Нові підходи до ціноутворення на сире молоко
Проблема якості сирого молока завжди була і нині продовжує залишатися однією з найактуальніших для молочної промисловості.
У Росії впродовж тридцяти років більшість підприємств молочної промисловості здійснювала приймання молока згідно з ГОСТ 13264-70 “Молоко коров’яче. Вимоги при заготівлі”, що практично не містив високих вимог до якісних показників сирого молока. На практиці під час приймання молока основним контрольованим показником була титрована кислотністю, відповідно до рівня якого визначали сортність молока.
Надалі у процесі розробки ГОСТ 13264-88 “Молоко коров’яче. Вимоги при закупівлі” у нього було включено більш високі вимоги щодо рівня загального бактеріального заселення, проте саме з цієї причини його так і не було введено в дію. У цьому документі рівень загального бактеріального заселення молока, що належить до вищого сорту, становив не більш як 300 тис. КОЕ/см3, і показник вмісту соматичних клітин був не більш як 500 тис./см3. На основі цього ГОСТу було розроблено й затверджено СанПіН 2.3.2.1078-01, проте і цей документ практично не працював.
Разом із тим, у країнах з високорозвинутою молочною індустрією молоко, яке поставляють на підприємства, відповідає набагато більш жорстким нормативам.
Відповідно до ГОСТ 13264-70, головними критеріями ціноутворення на молокосировину є масова частка жиру і сорт молока, встановлюваний за кількома показниками. Із них, як було зазначено вище, постійно контролюється титрована кислотність і, до деякої міри, мікробіологічна забрудненість.
Уже понад десять років у країні немає планової економіки, відносини між виробниками молока й переробними підприємствами будуються на основі договорів, де ціна на сире молоко що далі, то більше встановлюється на основі ринкових умов, а проте інерція у підходах до встановлення вимог та визначення якості сирого молока, старих принципах ціноутворення ще міцна. Слід зазначити, що саме ця інерційність однаково негативно позначається на конкурентоспроможності як виробників сирого молока, так і переробних підприємств.
Втім, становище почало змінюватися з розвитком нових економічних відносин у країні. У Росії побудували свої заводи великі західні молочні концерни “Данон”, “Ерманн”, “Кампіна” та ін., для яких були неприйнятні ані якість, ані кількість наявної в Росії сировини, проте дуже привабливим був російський ринок. У цей самий час у нашій країні деякі заводи активно розвивалися й відчували гостру недостачу сировини доброї якості. Зокрема, компанія “Вімм-Білль-Данн” (ВБД), у якій тільки Ліанозівський завод переробляє понад 1500 т молока на добу.
Отже, присутність у нашій країні європейських компаній та загострення конкурентної боротьби за сировинні ринки між великими компаніями стали передумовою для появи нових підходів до ціноутворення на молокосировину.
До того ж, перед російськими компаніями в умовах ринкової економіки постала потреба в освоєнні нового конкурентоспроможного асортименту продуктів. А без якісної сировини неможливо виробити високоякісну продукцію. Це стосується не лише мікробіологічної чистоти молока, яке поставляють на молокозаводи, а й його фізико-хімічних показників, які, як зазначалося вище, не є високими. Так,
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы