(Назад)
(Cкачать работу)аналізують на наявність шкідників і роблять висновки щодо потреби дезінсекції. Зібране сміття вивозять і знищують (спалюють або закопують). Приміщення складів провітрюють, просушують, білять розчином хлорного вапна та проводять дезінсекцію.
Дезінсекцію здійснюють вологим способом, фумігацією та аерозольною обробкою. Обробку вологим способом рекомендується застосовувати, якщо приміщення недостатньо герметичні та заселені нестійкими проти інсектоакарицидів шкідниками (кліщі, борошноїди, молі, вогнівки). Зерносховища, в яких виявлено довгоносиків, хрущаків, зерновий шашіль та інші небезпечні й стійкі проти інсектицидів шкідники, слід піддавати фумігації або аерозольній обробці. Обробляють склади перед засипанням зерна за температури не нижче 12°С, коли шкідники перебувають в активному стані.
Для дезінсекції незавантажених складів вологим способом використовують контактні інсектоакарициди:
Актеллік 500 ЕС, 50% к.е., (піриміфос-метил, 500 г/л) — 0,5 г/м2;
Арріво, к.е., (циперметрин, 250 г/л) — 0,8 г/м2 (крім кліщів); Карате 050 ЕС, к.е. (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) — 0,4 мл/м2; К-обіоль, 2,5% к.е., (дельтаметрин, 25 г/л + піпероніл буксид, 250 г/л) — 0,2 мл/м2;
Простор 420, к.е. (біфентрин, 21,3 г/л + малатіон, 418,9 г/л) — 0,12–0,35 мл/м2;
Фастак, к.е. (альфа-циперметрин, 100 г/л) — 0,2 г/м2; Фуфанон 570, к.е. (малатіон, 270 г/л) — 0,8 мл/м2.
Одночасно знезаражують прискладську територію, зерноочисну техніку, інвентар, транспортери, тару. Витрата робочої рідини під час обробки складів становить 200 мл/м2, а під час дезінсекції прискладської території ії збільшують удвічі.
Допуск людей і завантаження складів дозволяється в разі використання Карате через 72 год, Фастаку — через 20 днів, інших препаратів — через 24 год, що слід враховувати під час проведення робіт у складах після дезінсекції.
Слід зазначити, що, попри високу ефективність хімічних інсектицидів проти шкідників запасів зерна, вони небезпечні для людей, тварин і довкілля. Крім того, за тривалого застосування препаратів, що містять одну діючу речовину, у шкідників може спостерігатися адаптація та підвищення резистентності до їхньої дії. Тому існує потореба в застосуванні альтернативних засобів захисту зерна під час зберігання його від шкідників, до яких належать препарати біологічні та рослинного походження.
В Інституті зернового господарства УААН вивчено ефективність та можливості використання для вологої обробки незавантажених складів біопрепарату Актофіт, 0,2% к.е., діючою речовиною якого є аверсектин С — продукт життєдіяльності грунтового гриба Streptomyces avermitis та антисептичного фітопрепарату Ганоль, в.с.р. (30% екстракт полину гіркого), їхніх сумішей між собою та з інсектицидом Актеллік. Встановлено високу токсичну дію (100% смертність) проти комплексу шкідників зернових запасів препарату Актофіт (2 мл/м2) та сумішей: Актеллік (0,25 мл/м2) + Актофіт (1 мл/м2), Актеллік (0,25 мл/м2) + Ганоль (4 мл/м2), Актофіт (0,1 мл/м2) + Ганоль (4 мл/м2). Витрата робочої рідини — 200 мл/м2.
Отже, для зменшення пестицидного навантаження та поліпшення санітарно-гігієнічного стану незавантажені зерносховища обробляють біопрепаратом Актофіт (2 мл/м2) або комбінують його з Ганолем чи інсектицидом Актеллік за потрібного зменшення вдвічі норм витрати кожного препарату.
Для фумігації герметичних незавантажених
Похожие работы
| Тема: История Комор |
| Предмет/Тип: История (Реферат) |
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы