Читать реферат по предпринимательству: "Зернозбиральний голод" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

“Зернозбиральний голод”

Попри технічні переваги тих чи інших зернозбиральних машин, про які часто йдеться на сторінках “Пропозиції”, найяскравішим показником популярності машини є обсяг її продажів. Саме, керуючись цим показником, ми маємо змогу показати читачам, яку техніку справді купують в Україні. Сподіваємося, що кожен із вас зробить для себе правильний висновок.

Квітень — це пора, коли більшість сільгоспвиробників починає цікавитись зернозбиральною технікою. Як водиться, найзаощадливіші господарі купують її взимку, коли ціни на комбайни найнижчі. Та таку розкіш можуть собі дозволити тільки заможні господарства, яких в Україні поки що небагато. Тому традиційно пік попиту на комбайни припадає на два останні місяці весни.

Вітчизняний ринок зернозбиральних комбайнів повністю залежить від урожаю зернових та олійних культур. Таке твердження є абсолютно очевидним для кожної людини, що якимось чином причетна до сільського господарства. Це свідчить про те, що наш комбайновий ринок просто приречений на брак будь-якої стабільності. Чому так? Бо зерновий та олійний клин формує не тільки попит на комбайни, а й понад 60% доходів селян через жалюгідний стан тваринництва та цукровиробництва. Навіть 1,5 тис. комбайнів, із яких чотири чи п’ять сотень — це просто металобрухт із Західної Європи, не врятують країну, де треба зібрати врожай майже на 20 млн га площ.

Можна довго говорити про тотальне спрацювання машинно-тракторного парку, про колосальні втрати врожаю внаслідок нестачі техніки та щорічну потребу в 10 000 зернозбиральних машин, про що часто згадують найвищі аграрні чиновники. Та основною причиною низької активності селян у закупівлі комбайнів, безумовно, є їхня низька платоспроможність. Усі державні програми щодо налагодження виробництва якісної та доступної техніки не виправдали себе. Одні роблять якісну техніку, але зовсім не дешеву, а інші навпаки. Ми спромоглися тільки на 30-відсоткову компенсацію вартості складної вітчизняної техніки, але й досі виробництво не забезпечує навіть третини купленого аграріями. Не заглиблюючись у тему потреби створення комбайнового виробництва в країні, в якій його ніколи не було, і українськості вироблених комбайнів, хотілося б звернути увагу на грошове забезпечення попиту на техніку. Суть проблеми полягає в однобічному розвитку сільського господарства з ухилом у бік рослинництва, в несистемному підході до ціноутворення на сільгосппродукцію і в низькому залученні інвестицій на село. Проте першопричини всіх негараздів українського села — мала кількість ефективних власників на землі. Де вони можуть взятися, коли люди, які вкладають гроші в землю, перебувають на пороховій бочці під назвою “відсутність ринку землі”. Допоки земля не стане товаром, значних зрушень у забезпеченні технікою сільгоспвиробників годі й очікувати. Бо іншого майна, крім землі, під яку можна залучити кредитні кошти, в багатьох господарствах не залишилось, а лізингом сільгосптехніки займається лише державна компанія, бо іншим це не вигідно. Ось чому всі учасники ринку очікують закінчення мораторію на приватизацію земель, дешевих програм фінансування й працюють здебільшого на перспективу. Одно слово, на сьогодні в аграріїв немає ані грошей, ані можливостей їх

Похожие работы