Читать реферат по предпринимательству: "Живильна сила хрестоцвітої культури" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Живильна сила хрестоцвітої культури

Секрети вирощування озимого ріпаку за нульового обробітку грунту та за традиційною технологією.

Механізм функціонування сучасної економіки дуже нагадує процеси, які відбуваються в живому організмі, де ключову роль відіграє кровоносна система, яка забезпечує наповнення енергією. Для світової економіки таку функцію відігравали різні види палива: дрова, різновиди вугілля, — аж поки в ХІХ столітті і донині цю функцію стала виконувати нафта.

Секрети вирощування озимого ріпаку за нульового обробітку грунту та за традиційною технологією.

Механізм функціонування сучасної економіки дуже нагадує процеси, які відбуваються в живому організмі, де ключову роль відіграє кровоносна система, яка забезпечує наповнення енергією. Для світової економіки таку функцію відігравали різні види палива: дрова, різновиди вугілля, — аж поки в ХІХ столітті і донині цю функцію стала виконувати нафта.

Генрі Форд, свого часу експериментуючи з низкою органічних речовин (у тому числі з рослинними ефірами жирних кислот), які могли б стати паливом для його двигуна внутрішнього згоряння, зупинився на бензині. Основним критерієм підприємливого американця стала вартість бензину, що на той час була мізерною, а його запаси — безмежні. Минуло лише одне сторіччя, й нинішня ситуація має кардинально інший вигляд.

Продукти переробки нафти обертають двигуни внутрішнього згоряння, виробляють електроенергію, рухають транспорт. Без нафти тепер неможливо уявити життя людства. Розвіданих її запасів залишилося років на 30–50, але через збільшення темпів видобутку вони, очевидно, закінчаться швидше. Вартість же, з часів Форда, зросла на кілька порядків, і нині коливання ціни бушеля нафти на біржовому ринку є своєрідним камертоном економічної стабільності економік усього світу, оскільки цей вид палива вже давно править за основну складову в структурі вартості більшості товарів. Родовища цієї копалинної речовини стали стратегічним ресурсом світу, а контроль над ними — засобом влади над іншими країнами. Країни “золотого міліарду” нині є основними споживачами нафти, і тільки певна частина держав у світі (країни ОПЕК, Росія) є її видобувачами (донорами).

Досить яскраво ця ситуація простежується на прикладі України. Власний видобуток нафти в нашій державі забезпечує її потреби лише на 8–10%. Решта — це імпорт, і, як наслідок, — залежність від країн, що її видобувають. Зокрема, це підтверджується економічними та політичними уступками України перед Росією та Азербайджаном.

Яким може бути вихід із цієї ситуації? На нашу думку, вирішення проблеми криється в родючих грунтах та грамотній політиці держави щодо сільськогосподарського виробника. Порятунок базується в максимально швидкому переведенні двигунів внутрішнього згоряння з бензину та дизельного палива на біодизель та етанол, які виробляють із певних сільськогосподарських культур. В іншому разі Україна назавжди залишиться енергетично залежною державою.

Принципово показовим у цьому відношенні є приклад Бразилії, яка змогла переорієнтувати надлишок свого виробництва цукрової тростини на виробництво етанолу як додатку до бензину, таким чином суттєво знизивши свою залежність від світових виробників нафти. Європа

Похожие работы