Читать реферат по предпринимательству: "Етiопатогенез уражень копитець корiв в умовах стiйлового утримання" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

при математичнiй обробцi цифрових даних виявилася достовiрною. Значне зменшення у кiстяку вмiсту мiнеральних речовин та, особливо, такого iнтегративного показника, як iндекс мiнералiзацiї, свiдчить, що остеодистрофiя носить характер остеомаляцiї. Таким чином, можна вважати доведеним, що при похибках годiвлi та утримання в умовах стiйлового утримання у корiв розвивається фосфордефiцитна остеодистрофiя остеомаляцiйного характеру. Зниження щiльностi кiсткової тканини i, особливо вмiсту в нiй мiнералiв, призводить до зменшення механiчної стiйкостi кiстяка. Останнє неминуче супроводжується послабленням мiцностi фiксацiї до кiсток сухожилкiв та зв’язок; частина кiнцевих сухожилкових волокон, якi закiнчуються у кiстковiй речовинi, фiксуються до недостатньо звапнених остеонiв. При значних механiчних навантаженнях, яких постiйно зазнають фаланги пальцiв, вiдбуваються надриви кiнцевих елементiв сухожилкiв та зв’язок, що супроводжується виникненням хронiчного мляво перебiгаючого тендинiту (десмоїдиту). При стараннiй пальпацiї вдається виявити тiстуватiсть уражених сухожилкiв та зв’язок і незначну болючiсть. Зазначене ураження можна дiагностувати як дистрофiчний остеотендинiт. Хронiчний дистрофiчний остеотендинiт, як будь-який хронiчний запальний процес, супроводжується пролiфiрацiєю сполучної тканини; останнє призводить до подовження сухожилкiв та зв’язок у ділянці їх фіксації до кістки. Лонгоз сухожилків та зв’язок неминуче супроводжується прогинанням пальцевих суглобiв пiд час опори (у зв’язку з максимальним навантаженням та натягненням пальцевих сухожилкiв та зв’язок) та набутими порушеннями постави кiнцiвок. Першою чергою уражуються тазовi кiнцiвки, якi вiд грудних кiнцiвок вiдрiзняються набагато бiльшою кутуватiстю їх ланок i якi в умовах стiйлового утримання зазнають бiльшого механiчного напруження (нахил пiдлоги у стiйлах назад, наповнення передшлункiв при годiвлi та перiодичний стан вагiтностi). Вимiрювання кутiв пальцевих суглобiв свiдчить на користь наявностi даного патогенетичного механiзму при остеодистрофiчних ураженнях у корiв. Вiдповiднi данi представлено у таблицi 3. Як видно з таблицi 3, у зв’язку з остеодистрофiєю спостерiгаються виразнi прогинання всiх пальцевих суглобiв, путовий суглоб прогинається на 160,63% (за середнiми показниками), вiнцевий — на 139,76%, копитцевий— на 131,49%; рiзниця мiж усiма показниками достовiрна. Hайбiльшого прогинання зазнає путовий суглоб, найменшого — копитцевий. Це обумовлено iнтенсивнiстю натягнення сухожилкiв, найбiльш сильно натягується мiжкiстковий середнiй м’яз, який стабiлiзує кут путового суглоба, значно менше натягуються сухожилки поверхневого та глибокого пальцевих згиначів, якi вiдповiдно стабiлiзують кути вiнцевого та копитцевого суглобiв (рiзниця мiж ними недостовiрна (P>0,05). Hадмiрне прогинання пальцевих суглобiв супроводжується зменшенням опорного навантаження на копитцевi стiнки та посиленням навантаження на м’якушi. Утворюються гострокутнi довгi копитця, кут зачепу копитець грудних кiнцiвок становить 40+-0,87° (у нормi 47—59°), кут зачепу копитець тазових кiнцiвок становить 30,6+-1,3° (в нормi 43—52°). Перманентне надмiрне стиснення м’якушiв при стояннi супроводжується значним механiчним подразненням основи шкiри i виникненням хронiчного асептичного пододерматиту, який неминуче ускладнює копитцеву деформацiю. Хворi