Читать реферат по предпринимательству: "Енергозберігаюча технологія виробництва молока" Страница 2

(Назад) (Cкачать работу)

Дослідження енергетичних витрат на виробництво і використання різних видів кормів, яке проведи в дослідному господарстві, дало змогу виявити найменш енерговитратні — зелені корми злакових і бобових культур, силос і сінаж. Проміжне становище займають сіно і зернові, а найбільш енерговитратними є суха стружка цукрових буряків, трав’яні гранули і брикети. З урахуванням мінімальної вартості і витрат сукупної енергії для молочного комплексу були розроблені оптимізовані раціони і на їх основі — структура кормової бази в розрахунку на модуль — 1000 корів.

Для підвищення на 10–15% продуктивної дії зернових концентратів разом з науковцями Інституту тваринництва УААН у господарстві створені міні-завод “Харків’янка” з виробництва комбікормів, цех виробництва преміксів і білково-вітамінних мінеральних добавок, а для вітамінно-мікроелементної підгодівлі — цех із вирощування гідропонним методом зеленої маси (працює в зимово-стійловий період), що сприяє підвищенню молочної продуктивності і відтворної здатності корів і телиць на 10–20, енергії росту телят — на 10–15%, зменшує відхід телят у 2–3 рази.

Підвищення рівня інтенсивності ведення кормовиробництва і набір кормових культур забезпечують потребу в необхідній кількості всіх видів кормів, що дає змогу практично уніфікувати раціони великої рогатої худоби протягом усього року. За останні три (2002–2004) роки в структурі річних раціонів корів (за поживністю на частку комбікормів) в середньому припадає близько 32%, силосу — понад 26, сіна і сінажу — близько 13, зелених кормів — 12, коренеплодів — 1,3, соломи — 1,5, відходів харчової промисловості — близько 14 та інших — 0,2%.

Підвищенню ефективності ведення молочного скотарства значною мірою сприяла цілеспрямована селекційно-племінна робота.

Стадо ДГ “Кутузівка” почало створювати на початку 60-х років минулого століття на базі симентальської та червоно-рябої порід. Тоді молочна продуктивність тварин становила близько 2000 кг. На цьому масиві маточного поголів’я використовували бугаїв голштинської породи для підвищення надоїв та голландської чорно-рябої для підвищення жирності молока. При цьому проводили жорсткий добір за технологічними ознаками. У 1985 році у стаді 90% корів мали частку крові голштинської породи, з них кровністю 50% і більше — 30% корів та 60% телиць.

У подальшому селекційна робота була спрямована на створення нової української чорно-рябої молочної породи з кровністю 60–80% за голштинською породою. Використовували чистопородних бугаїв голштинської породи та помісних з кровністю 3/4 за голштином. Одночасно продовжували добір за технологічними ознаками і значну увагу приділяли типізації стада. У 1990 році практично усе маточне поголів’я мало кровність більше ніж 50% за голштином. Надій на корову становив 4818 кг, середньодобовий

Похожие работы