Читать реферат по предпринимательству: "Електропровідність молока як метод виявлення прихованих маститів у корів" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Електропровідність молока як метод виявлення прихованих маститів у корів

За промислової технології виробництва молока не всі тварини однаково пристосовані до нових умов, тому часто виникають різні захворювання, у тому числі й мастити. За даними Міжнародної молочної федерації, клінічно виражений мастит зареєстровано майже у 2% корів, субклінічний — у 50% (І. Балковий, 1977). За субклінічного маститу атрофія деяких часток вимені й захворювання телят на диспепсію відмічається в чотири рази частіше, ніж за клінічного. Збитки від маститу поділяються більш ніж на 12 категорій, серед яких провідне місце посідають зниження продуктивності й погіршення технологічних якостей молока, підвищення витрат на діагностику та лікування, недоодержання телят, соціальна загроза “маститного” молока для людей, особливо для дітей, та ін. Ураження стада ускладнює племінну роботу, зокрема, оцінку бугаїв-плідників за якістю нащадків, оскільки дефекти вимені, зниження надоїв хворих корів призводять до передчасного вибракування останніх і, як наслідок, до неможливості встановити генетичний потенціал продуктивності тварин. Після захворювання на мастит відновлення молочної продуктивності навіть у разі кваліфікованого лікування залишається проблематичним. Корова, яка перехворіла на мастит, знижує надій мінімум на 300 г на добу. Продуктивність з ураженою часткою становить 69,6% очікуваного надою, з подразненим вименем — 75,4% здорового надою, натомість від кожної хворої на мастит корови за добу втрачається в середньому 0,7—0,9 л молока. Окрім того, знижується кількість молочного жиру на 0,37—0,4%, сухої речовини на 0,31—0,58% (А. Бокун). У первісток втрачається 62% надою і 20% — у корів IV лактації та старших. Коли уражена хоча б одна частка вимені, неодмінно настають зміни секреторних процесів в інших його частках. Ці зміни суттєві і завжди мають однозначну спрямованість. У крові тварин, хворих на мастит, зменшується вміст Na і збільшується вміст K, Ca, P, тобто спостерігається зворотна залежність, яку можна пояснити загальною відповідною реакцією організму на загальний процес, що відбувається у вимені. Зі зміною величини pH (рН нормального молока становить 6,5) позитивно корелює вміст соматичних клітин у молоці. Я. Лігерс встановив, що молоко з хворих часток вимені має рН у середньому 7,04±0,012, у сумнівних випадках — 6,87±0,001, а в здорових тварин — 6,61±0,001. Запропоновано багато різних тестів, що дають змогу контролювати стан вимені й відповідність технології доїння до фізіології молоковіддачі. Проте в більшості випадків наявні методи або надмірно трудомісткі, або потребують такої складної апаратури, що їх неможливо включити в технологічний процес одержання молока й широко використовувати на практиці. Вимірювання електропровідності молока характеризуються спрощенням виконання аналізів, високою точністю одержаних результатів і вірогідно відображають зміни, що відбуваються у молочній залозі. Проте цей метод контролю за станом вимені ще не дістав в Україні значного поширення. У племзаводах “Малинівка” Донецької та “Лідія” Херсонської областей нами проведено дослідження щодо захворювання корів червоних порід на субклінічну форму маститу — з використанням індикатора маститу ЕА-04, який діє за принципом електропровідності молока,

Похожие работы