Читать реферат по предпринимательству: "Економічна ефективність використання трансгенних рослин" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Реферат на тему:

Економічна ефективність використання трансгенних рослин

Проблема створення і вирощування трансгенних рослин має різні аспекти, пов’язані з їхнім призначенням і можливим непрямим впливом на людину, корисні та шкідливі організми, певні елементи навколишнього середовища. У цій статті розглядаються лише питання економічної ефективності трансгенних рослин за науковими даними для США, де найбільш широко використовують досягнення біотехнології в практиці захисту рослин. Інтенсивний розвиток досліджень в галузі біотехнології і генної інженерії дало змогу в найкоротші терміни впровадити генетичні модифіковані рослини (ГМР) у практику рільництва. Площі під ними у світовому землеробстві з 1,7 млн га у 1996 р. зросли у 2001 р. до 52,6 млн га, збільшившись у 31 раз. Трансгенні рослини тепер впливають на економіку не тільки землеробства, а й інших сфер діяльності, пов’язаних зі зберіганням, транспортуванням, переробкою та реалізацією ГМР-продукції. Біотехнологія істотно консолідує виробництво всіх галузей агропромислового комплексу, впливає на розвиток взаємозв’язків між виробниками пестицидів і біологічних продуктів. Вирощування трансгенних рослин на великих площах у низці країн (табл. 1) дає змогу провести комплексний аналіз економічної ефективності їх використання, критично оцінити можливості реалізації зарубіжного досвіду в Росії. У Росії ГМР поки що вирощують лише на дослідних ділянках (закритих полігонах) для оцінки їхньої біобезпеки. Переважаючими культурами серед ГМР є соя, кукурудза, бавовник, ріпак — близько 52,6 млн га (19,4% загальної площі під цими культурами у світі) (табл. 2). Вони й визначають економіку цього нового напряму. За даними 2001 р., рослини, стійкі до гербіцидів Гліфосату, Раундапу і Глюфосинату, вирощували на 40,6 млн га (сою — на 33,3 млн га, ріпак — на 2,7, кукурудзу — на 2,1 і бавовник — на 2,5 млн га); стійкі до шкідників порядків Lepidoptera, Diptera, Coleoprera — на 7,8 млн га (із них бавовник — на 1,9, кукурудзу — на 5,9 млн га); з комплексною стійкістю до гербіцидів та шкідників — на 4,2 млн га (бавовник — на 2,4, кукурудзу — на 1,8 млн га); стійкі до вірусів, — не менш як 0,1 млн га. Успіхи біотехнології в захисті рослин виявилися можливими завдяки величезним капіталовкладенням світових хімічних концернів в “індустрію науки про життя”. Серед них 7 провідних фірм (за даними Asgrow № 395, 2002): “Сингента” (обіг — 5400 млн дол.), “Монсанто” (3800), “Авентіс” (3400), БАСФ (3200), “Доу Агросайенсіс” (2300), “Дюпон” (2300), “Байєр” (2200 млн дол.). Збільшення затрат на науковий пошук та дослідно-конструкторські розробки спонукають їх об’єднувати зусилля. Осібне місце відводиться роботам зі створення нових генетичних властивостей, які підвищують ефективність виробництва сільськогосподарської продукції, дають змогу одержувати продукти з новими корисними властивостями для людини, тварин і промисловості. Важливого значення надають синергізму результатів досліджень і розробок технологій створенням багатоцільових універсальних продуктових ліній; розвиткові тісного взаємозв’язку економічних складових у галузі агрогеномики (науки про генетичну послідовність, картування генів, молекулярні проби та біоінформатику), маркетингу та іншим напрямам; створенню умов для збереження інтелектуальної власності; захистові патентами результатів


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы