Читать реферат по макроэкономике: "Шляхи зниження безробіття" Страница 3

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

вдома, гнучкого робочого часу, різновиду вторинної і тимчасової зайнятості).

В умовах ринкових відносин зростання зайнятості має об’єктивно існуюча економічна межа. Досягнення повної зайнятості може бути стратегічною метою відповідної політики держави. Але при цьому повна зайнятість у відповідності зі стандартами Міжнародної організації праці (МАРНОТРАТ), розглядається не як загальна для працездатного населення в працездатному віці, а як забезпеченість пропозиції робочої сили в кількісному і якісному відношенні попитом на неї, тобто кожен бажаючий працювати й активно шукаючий роботу може задовольнити свою потребу в робочих місцях (посадах). Безробіття, її типи і форми

Як відомо, для будь-якої роботи потрібний стимул. Він може бути позитивним і негативним. Позитивним стимулом називається розрахунок на матеріальну чи моральну винагороду. Негативні стимули можна умовно підрозділити на прямі і більш “витончені”, непрямі.

До прямих негативних стимулів відносяться, наприклад, загроза голодування, фізична розправа і т.д. Тепер частіше використовується непрямий примус: працюю як здумається чи як зумію, але якщо з’явиться людина, здатна працювати краще, ти уступиш йому своє місце і підеш в чергу чи за допомогою по безробіттю. Цей негативний непрямий стимул діє безвідмовно. Негативні непрямі стимули особливо ефективні, коли сформований і достатнє розвитий ринок праці.

Взагалі, проблема безробіття характерна ринковій економіці. Якщо в середині XIX століття західні ідеологи пояснювали наявність безробітних “поганим поводженням” самих робітників, то в нових умовах вони заговорили про “недосконалості” і цим пояснювали виникнення й існування “надлишкового” населення. Так з’явилася теорія “фрикційного” безробіття, “фрикції” (у перек. тертя, неполадки) на ринку праці. Виникнення й існування такого безробіття розуміється як невідповідністю між потребами, що змінилися, у робочій силі і сформованим її розподілом по окремих галузях і районам, а також недостатньою мобільністю робітників. Крім неї розвивалася теорія “добровільного” безробіття, відповідно до якої в безробітті ніби-то винні самі робітники, тому що вони вимагають

підвищення заробітної плати і не хочуть працювати за плату, що відповідає

граничній продуктивності. Разом з цим історія даної проблеми показує, що

люди добровільно позбавляють себе заробітку, і безробітні виникають і існують тільки через “неполадки” на ринку. Добровільне безробіття викликане тим, що в будь-якому суспільстві існують прошарок людей, що по своєму психічному чи з інших причин не хочуть працювати. Також вона виникає в тих випадках, коли працівник звільняється за власним

бажанням, якщо він незадоволений рівнем оплати його праці, умовами роботи, або іншими обставинами.

Вивчаючи проблему безробіття, можна дійти до висновку що: фрикційне і структурне безробіття – явища нормальні і не представляють загрози для розвитку країни. Більш того, без них розвиток просто неможливий. Адже якщо всі працівники зайняті, то як створювати нові фірми чи розширювати виробництво товарів, що користаються на ринку підвищеним попитом, крім того, наявність безробіття змушує людей побоюватися втрати свого робочого місця і спонукає їх трудитися більш


Интересная статья: Основы написания курсовой работы