Читать курсовая по макроэкономике: "Глобалізація і її вплив на національну економіку" Страница 3


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

дослідників, втратили свій первісний зміст, почали відображати щось інше [1]. Необхідність убезпечення від цієї делірії (відхилення від нормальної діалогічної етики, за словами М. Фуко), а відтак запобігти викривленому усвідомленню феномену глобалізації, спонукає автора до вивчення і роздумів щодо об'єктивних умов та змісту глобалізації, а головне – її наслідків, зокрема, впливу на владу, яка становить стрижневий компонент політики та науки про неї.

Отже, що це за явище “глобалізація”, яке все більше захоплює політиків, дослідників та й увесь людський загал? Запитання може виглядати дещо наївним і навіть недоречним, адже дослідниками вже напрацьовано чимало, у суспільствознавстві навіть виникла нова галузь – глобалістика. Однак це не означає, що вже все з'ясовано і дослідникові тут немає чого робити. Навпаки, відповідно до нарощення знань зростає обсяг незрозумілого і неусвідомленого.

Понад усе це стосується самого явища глобалізації, її природи, змісту і наслідків. Існують різні концептуальні підходи відносно цього. Доволі поширене трактування глобалізації як такої, що фактично продовжує епоху Модерну, кінцево реалізуючи завдання творення індустріальної, ринкової економіки, представницької демократії, системи захисту прав і свобод людини. Отже, “кінцево” означає вирішення певного спектру проблем. Це і завершення модернових процесів власне на самому Заході, зокрема, відторгнення спотвореного капіталізмом того, що задумувалося в епоху Модерну (перебудова суспільства на просвітницьких засадах розуму, рівності, свободи). Тобто така собі домодернізація країн Заходу. Це і весь комплекс перетворень, які мають бути здійснені в тій (більшій) частині світу, де свого часу модернізація не відбувалася. Це також і якісно нові процеси в модернізованих західних країнах, домінантою яких є докорінні зміни у виробництві, але їм не надається належної уваги. Цілком логічно за цим підходом виглядає визначення часу зародження глобалізації, що нібито сягає глибин віків, коли традиційні держави і суспільства Темного Середньовіччя поступалися динамічним і відкритим, з якісно новими інституціями та суспільними формами. Інакше кажучи, тоді, коли було започатковано творення націодержави.

За цією інтерпретацією глобалізація, з нашого погляду, змістовно виглядає збіднілою, не уособлючою принципово нової якості. Відповідно і наслідки її стають легко прогнозовані, адже зміст модерну упродовж кількох століть висвітлено достатньо глибоко і різнобічно. Якби глобалізація зводилася до тривіальної домодернізації, то взагалі предмет дослідження був би відсутнім і незрозумілим лишалося б, чому саме глобалізація так тектонічно струшує сучасний світ.

Неприйнятною видається комуністична точка зору стосовно глобалізації. Виявляючись на диво послідовною, вона водночас такою ж мірою науково безпідставна. Щодо послідовності, то погляди сучасних комуністів, у тому числі в Україні, не відрізняються від тих, що їх висловив свого часу Володимир Ульянов (Ленін). У 1915 році в роботі “Про лозунг Сполучених Штатів Європи” він з більшовицькою рішучістю відкинув можливість об'єднання країн Європи. В.Ленін, зокрема, твердив: “З точки зору економічних умов імперіалізму, тобто вивозу капіталу і поділу світу “передовими” і



Интересная статья: Основы написания курсовой работы