Читать реферат по товароведению: "Класичні прийоми мерчандайзингу" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Реферат на тему:

Класичні прийоми мерчандайзингу

Згідно з дослідженнями американського інституту POPAI (Point of Purchase Advertising Institute) 70% рішень щодо купівлі товару конкретної марки приймаються вже у магазині. Тому саме в торговельній мережі, аби поліпшити обізнаність споживачів про товар та підвищити його збут, потрібно займатися мерчандайзингом.

Під поняттям «мерчандайзинг» мається на увазі комплекс робіт, що плануються і проводяться безпосередньо в роздрібному торговельному  підприємстві. Він поєднує в собі розвиток самообслуговування (та інших форм активного продажу товарів), викладання і демонстрацію товару, його споживчих якостей, використання упаковки, маркування товарів з вичерпною інформацією для покупця, гнучку цінову політику. Простіше кажучи, мерчандайзер робить товарну пропозицію рельєфною - кожний товар мусить чимось виділятися, а загальна викладка (надто це стосується товару однотипного) не повинна бути одноманітним сірим тлом. Світовий досвід свідчить, що обсяги продажу товару можна збільшити майже на 400-600%, якщо просто правильно викласти товар [1, с.17].

Мерчандайзинг більшою мірою тяжіє до мистецтва, ніж до певної технології, тому неможливо сформулювати інструкції на кшталт «як писати хорошу музику чи гарні картини». Але низка наріжних каменів-правил у мерчандайзингу є. Їхню дієвість доведено на затовареному Заході. Дані правила умовно поділяються на внутрішні (організація простору, інтер'єрні акценти, розвіска, розкладка тощо) та зовнішні (стосуються оздоблення вітрин). Серед внутрішніх правил найактуальніше: на полицях і штангах не повинно бути тісно. Водночас речі не повинні бути складені надто геометрично-акуратно, адже покупці підсвідомо намагаються «не порушувати порядку» і, приміром, утримуються витягати речі з надто рівного стосу, в якому понад чотири-п'ять предметів, і з розвіски, де тісно [2, с.8].  

«Правило низьких стосів» має виняток, наприклад, у магазинах джинсового одягу COLIN'S: в одному стосі (одна модель, один відтінок) знаходяться штани всіх розмірів. А на манекенах - комбінації речей різних брендів. Мета - спонукання покупця не зациклюватися на якомусь одному бренді, а сміливо створювати різнобрендові комплекти. Так в мережі дитячих супермаркетів «Антошка» спроба розвішувати дитячий одяг окремо по брендах, як радять підручники, призвела до падіння продажу: мами з дітьми краще орієнтуються, якщо товар розташовано за розмірами. До прийомів мерчандайзингу відносять і одяг самих продавців, які мають бути живою рекламою одягових комплектів, що тут же і продаються.

У магазині взагалі не повинно бути тісно, основні речі розміщують по периметру. Бажано, аби в середині залу містилися низькі «острови» з товаром, які не заважають огляду всього приміщення з будь-якої точки. Щодо бутіків з дизайнерським одягом, у них «правило відносної порожнечі» реалізується обов'язково. Щоправда, в Україні ще не довели ідею до її повного втілення, як-от у нью-йоркському бутіку Prada, в якому всі речі сховано в підвалі, а колекції демонструються на сенсорному екрані. Відомо, що найбільше продаються речі біля вхідних груп, тому найдорожчі товари розташовують неподалік входу, а аксесуари - біля кас. Якщо приміщення має «апендикси», їх заповнюють кабінами для примірки. Підвищується

Похожие работы