(Назад)
(Cкачать работу)досягається за рахунок зниження зарплати і приросту безробіття.
Плата суспільства за зниження інфляції: зниження інфляції на 1% на протязі року супроводжується ростом безробіття на 2% (вище природного рівня, яким на сьогодні є 6 – 7%) і, згідно закону Оукена, зниженням реального ВНП на 4 – 5 % від потенціального.
Досвід 70 – 80 – х років засвідчив, що зменшення безробіття за рахунок росту інфляції є більш простим процесом, ніж зниження інфляції за рахунок приросту безробіття. В другому випадку “плата” суспільства є більшою .
Практика показала, що крива Філіпса добре описувала економічні процеси в 50-60-х роках для короткого періоду (щомісячно, щоквартально).
Американські економісти П.Самуельсон та Р.Солоу в 1960 р. вивели модифіковану криву Філіпса, де темп росту зарплати замінили на темп росту цін і провели криву до вигляду . Цю криву використовують в кейнсіанській політиці короткострокової стабілізації.
Модифікована крива Філіпса.
Крива Філіпса в довгостроковому періоді.
Висновок: у довгостроковому періоді між безробіттям та інфляцією не існує альтернативи. Стимулююча політика не зменшує безробіття, а лише породжує інфляцію. В довгостроковому періоді проблему зайнятості можна вирішити лише за допомогою неінфляційних методів, здатних забезпечити зростання виробництва за рахунок нагромадження капіталу і збільшення потенційного ВНП.
Додатковим елементом політики зайнятості є застосування спеціальних методів: державних програм сприяння зайнятості та гнучких форм зайнятості.
Проблема розподілу доходів і соціальної справедливості.
В ринковій економіці критеріями соціальної справедливості є:
1).Створення рівних можливостей для кожної людини щодо реалізації творчого і професійного потенціалу;
2).Правова рівність;
3).Рівність умов пошуку роботи та робочого місця;
4).Державний захист непрацездатних.
Соціальна справедливість реалізується через соціальну політику – комплекс заходів держави щодо регулювання соціально-економічних умов життя суспільства.
Суть соціальної політики полягає в :
1) підтримці відносин між соціальними групами. прошарками суспільства та всередині них;
2) забезпечення умов для підвищення добробуту рівня життя членів суспільства;
3) створення соціальних гарантій і формування економічних стимулів для участі у суспільному виробництві.
Головною ланкою соціальної політики є політика формування доходів населення.
Категорія “доход” – це показник результатів економічної діяльності.
В системі розподілу “доход” – це частка особи чи соціальної групи у виробленому продукті та привласнена ним.
Структура доходів особи:
1) доход від праці;
2) доход від власності
3) підприємницький доход.
Сімейні доходи домашнього господарства є кінцевим пунктом перерозподілу доходів суспільства.
Рівень і динаміка доходів оцінюються за величиною;
1) номінального доходу – кількості грошей, отриманої окремими особами на протязі окремого періоду(ND);
2) доходу в розпорядженні – доход, який може бути використаний для особистого споживання та особистих заощаджень(ODR);
ODR = ND – податки – обов’язкові платежі.
3) реальний доход –
Похожие работы
Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы