Читать поиск информации по политологии: "Український феномен „афганського” руху" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Пошукова робота:

Розвал СРСР різко змінив політичне й економічне становище у всіх колишніх радянських республіках. Умови в нових державах виявилися дуже різними. Отже, й „афганці” змушені були боротися за свої інтереси по-своєму, застосовуючи різну стратегію і тактику. В Україні вже невдовзі після проголошення незалежності, про „афганців” заговорили як про організовану силу, здатну істотно впливати на суспільно-політичні й соціально-економічні процеси. Це стало наслідком концептуально добре продуманої й послідовно здійснюваної багатовекторності нашого руху.

Нові реалії поставили „афганців” України (без перебільшення) перед проблемою виживання. Ми мали боротися за своє місце в суспільстві, за право на існування нашої організації. Важливо було визначити стратегію й тактику в нових історичних умовах. Це завдання частково виконала ІІ позачергова конференція Спілки, що відбулася в Києві 24 – 26 жовтня 1991 року. Делегати внесли зміни й доповнення до Статуту організації, визначили основні напрями діяльності. Конференція перейменувала Спілку воїнів-інтернаціоналістів України на Українську спілку ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) – УСВА.

Основні цілі УСВА не зазнали істотної трансформації. Ними залишалися: соціальний і правовий захист воїнів-інтернаціоналістів, інвалідів, членів сімей наших товаришів, що загинули в боях; надання „афганцям” психологічної, моральної, матеріальної підтримки; сприяння лікуванню, зміцненню фізичного й морального стану воїнів-інтернаціоналістів, їх соціальній адаптації та підвищенню суспільної активності; сприяння державним і громадським організаціям України у вихованні молоді. Першочерговим нашим завданням було зберегти УСВА, її регіональні й первинні організації.

За радянської влади не існувало Державного комітету у справах воїнів-інтернаціоналістів чи відповідної Комісії Верховної Ради. Після подій 1991 року ми вирішили „воювати” за свій, „афганський” Комітет у парламенті, бо розуміли, що без державної підтримки УСВА буде важко вести боротьбу за існування. В умовах багатопартійності, що вже складалася, ми вважали за необхідне створити й свою партію.

Основні контури стратегії і тактики обговорили учасники науково-практичної конференції УСВА „Залп 150 тисяч” у жовтні 1992 року. Пізніше її висновки було викладено в програмі організації на перехідний період. Для кращого розуміння процесів того часу, позиції нашої Спілки та її цілей коротко викладу основні положення програми.

Українська спілка ветеранів Афганістану, зазначалось у програмі, є рухом, що об’єднує воїнів-інтернаціоналістів усіх категорій, членів їх родин, а також громадські організації, колективи, групи й окремих громадян, які підтримують Спілку ідейно і матеріально, захищають її інтереси, не відокремлюючи їх від інтересів усього українського народу.

Спілка усвідомлювала, що Україна переживає період важливих політичних і економічних реформ. Приєднуючись до справи розбудови незалежної демократичної української держави, УСВА виступає за збереження і примноження надбаних українським народом історичних, культурних цінностей. Виходячи з цього, Спілка визначала на цей період таку програму дій.

У сфері політики

Похожие работы