Читать поиск информации по психологии: "Політична свідомость нового покоління" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Пошукова робота:

Політична свідомость нового покоління Актуальність дослідження проблеми політичної соціалізації молоді зумовлена тим, що вона безпосередньо стосується з’ясування соціально-психологічних чинників і особливостей формування системи соціогенних параметрів особистості в умовах формаційних перетворень в політичній системі України. Побудова громадянського суспільства і встановлення демократичних відносин між державною владою і особистістю потребує активної участі громадян у політичному житті. Особливо значущим стає формування та розвиток політичності підростаючих поколінь, зокрема учнівської та студентської молоді.

Політичність є конкретизацією одного з численних проявів соціальності особистості. Ми пов’язуємо політичність із усвідомленням особистістю свого місця в управлінні соціумом, із здатністю сприймати, засвоювати політику, реагувати на її вияви, виробляти адекватну лінію поведінки. Це процес не просто залучення індивіда до системи функціонування в суспільно-політичних орієнтаціях, засвоєння традицій, навичок поведінки, опанування цілісною системою суспільно-політичних знань, але й перетворення їх у власні орієнтації, переконання, відтворення в індивідуальній свідомості ціннісних структур суспільства. В результаті формується політична культура особистості, її соціально-політична зрілість, реалізується її природа і як об’єкта, і як суб’єкта політики.

В теперішніх умовах процес розвитку політичності студентства відбувається в умовах суперечливості ідеологічних орієнтирів держави, коли в політичній культурі суспільства одночасно співіснують антагоністичні цінності авторитаризму та лібералізму. В свідомості молодої людини формується суперечливий, внутрішньо неузгоджений образ політичного світу, втілюваний в її уявленнях про відносини громадянина і політичної влади, що негативно впливає на формування психологічної залученості до політичного життя країни. Остання виражається у кризових явищах процесу політичної ідентифікації (за браком нових політичних орієнтирів, які були б провідниками норм демократії), низькому рівні поінформованості про явища політики, низькій зацікавленості політичними подіями, апатичності та індиферентності, нешанобливому ставленні до державної символіки, мови, без почуття причетності до життя певної політичної спільноти, політичної відповідальності тощо.

Окремі аспекти проблеми політичної соціалізації досить широко висвітлюються в сучасній науковій літературі. В рамках філософсько-політологічної і соціологічної парадигм досліджується соціально-політичний контекст політизації людини (А. Бандура, Н. Гедікова, Д. Істон, Дж. Денніс, С. Оксамитна, Ф. Рудич, Б. Скіннер, Р. Уолтерс, Е. Швачко). Стосовно ж психологічного підходу до проблеми політичної соціалізації, то у центрі уваги авторів цих розробок – особистість з її власним потенціалом щодо активного сприйняття політичних цінностей суспільства. Ця тема розкривається у наукових пошуках теоретиків когнітивізму (Дж. Адельсон, Л. Кольберг, А. Маслоу, Ж. Піаже, К. Роджерс), психоаналізу (Т. Адорно, А. Адлер, Ф. Грінстайн, Г. Лассвел, Г. Маркузе, З. Фрейд), соціального мислення (К. Абульханова – Славська, А. Брушлинський), психосемантичного підходу, який широко

Похожие работы