Читать поиск информации по психологии: "Кваліметрія – теорія вимірювання в гуманітарних і природничих науках" Страница 1

назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

Пошукова робота: Кваліметрія – теорія вимірювання в гуманітарних і природничих науках Предмет кваліметрії становлять чотири концепції, одна з яких є спеціальною і виражає сутність порядкового вимірювання, а три – фундаментальними, які виражають структуру і логіку побудови теорії. Стаття присвячена аналізові цих концепцій, а також перспективам розвитку кваліметрії як нового напрямку теорії порівняльного аналізу соціальних і психологічних досліджень.

В гуманітарних науках, рівень розвитку яких, як гадають, припускає переважно якісне вимірювання нефізичних властивостей на номінальних і порядкових шкалах, певного поширення набула розроблена С. Стівенсом й удосконалювана потім П. Суппесом і Дж. Зінесом, Г. Осиповим і Е. Андреєвим, Ю. Толстовою, К. Беркою та іншими вченими [1 – 6] репрезентаційна теорія вимірювання, яка базується на формальних операціях приписування чисел емпіричним властивостям об’єктів і яку, як побачимо далі, не можна вважати цілком коректною.

Досягнення у розв’язанні проблем вимірювання пов’язані переважно з вимірюванням кількісних, а не якісних змін. По суті, проблему вимірювання порядкових величин не розв’язано. Тому, з позиції запропонованої теорії кваліметрії, варто чіткіше поставити питання щодо розуміння порядкової шкали як приблизної кількісної чи як принципово порядкової (незалежно від точності калібрування). Наприклад, чи можна вважати вимірювання температури за відчуттям на дотик порядковим, а за допомогою термометра – кількісним? Або: чи можна будь-яке з цих вимірювань температури вважати принципово порядковим? (Цю проблему розкриває далі спеціальна концепція кваліметрії).

Теорія кваліметрії з’ясовує, чи правомірно ставити часто вживані в репрезентаційній теорії вимірювання питання про рівність соціальних „дистанцій” між, скажімо, першим і третім та, відповідно, третім і п’ятим рівнями статусу, або питання про метризацію шкал таких соціально-психологічних властивостей, як престижність професій чи задоволеність працею?

Труднощі пояснення цих та інших питань на підставі концепцій метрології й репрезентаційної теорії вимірювання спонукали нас відійти від традиційного шляху розв’язання проблеми вимірювання за допомогою формальних процедур шкалювання та приписування об’єктам чисел, які задовольняють певні арифметичні й алгебраїчні операції, й звернутися до аналізу ідей і денотатів таких категорій діалектики, як якість, кількість, міра, річ, властивість, відношення тощо, та ідеї принципового поділу шкал на кількісні й порядкові за природою відповідних чисел незалежно від точності вимірювань. Це дозволило нам розробити концептуальну структуру теорії вимірювань, названу нами кваліметрією, оскільки підгрунтям її є ідея вимірювання якості [7 – 11] (термін „кваліметрія” запозичено з товарознавства, де його використовують суто в прикладному розумінні для позначення розділу економіки про методи вимірювання якості продукції).

Перш ніж обговорювати концепції кваліметрії, розглянемо денотати деяких категорій діалектики, насамперед таких, як якість і річ.

Центральним родовим поняттям, яке відображає уявлення про будову світу, є категорія якість, запропонована ще Платоном для позначення первинних


Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы