(Назад)
(Cкачать работу)форматів для відображення даних. Крім даних у комірки можна заносити формули. Запис формули починається символом “=”, після якого задаються складові виразу. Ними можуть бути адреси комірок, константи та функції. Для запису виразів потрібно використовувати загальні правила. Результат обчислень відображається одразу після завершення введення формули. Для перегляду істинного вмісту комірки ( а не результату) потрібно зробити цю комірку активною і подивитись на рядок формул.
- Створення електронної таблиці здійснюється шляхом вводу даних та формул у комірки таблиці. При введенні формул доцільно використовувати майстер формул.
При введенні формул часто доводиться посилатись на комірки з даними. При цьому слід пам’ятати, що можна використовувати два режими адресації: відносну та абсолютну адресації. Відносна адресація використовується за умовчанням і задає адреси комірок відносно комірки з результатом. При копіюванні формули в іншу комірку адреси її складових будуть змінюватись автоматично. Абсолютна адресація дозволяє зафіксувати складові адреси комірки. .При цьому перед тією компонентою адреси комірки, яку необхідно зафіксувати, ставиться знак “$”. При копіюванні формули зафіксовані складові адреси не змінюються. При переміщенні комірок з формулами адресація не змінюється. При переміщенні комірок з даними (складовими формули) адреси змінюються незалежно від виду адресації.
Найбільш типовими помилками при введенні формул є:
1) посилання на неіснуючу комірку пам’яті;
2) використання в арифметичному виразі адреси комірки, яка містить нечислове значення.
В першому випадку замість результату буде виведено повідомлення #ИМЯ?, в другому – #ЗНАЧ!.
Похожие работы
Интересная статья: Основы написания курсовой работы