Читать отчет по сельскому хозяйству: "Білково–вітамінні концентрати. Біографія та здобутки відомих випускників НУХТ" Страница 3

(Назад) (Cкачать работу)

Нині визначено найбільш продуктивні, стійкі до несприятливих умов організми, які почали використовувати в різних галузях господарства. Важливе значення має велика пластичність мікроскопічних водоростей у процесі адаптації до екологічних умов: здатність до фотосинтезу вони зберігають у широкому діапазоні температур - від 0 до 45 - 50 °С.

З великого різноманіття мікроскопічних водоростей використовуються близько 20 видів. Їх кількість постійно збільшується. Найчастіше використовують зелені водорості родів хлорела (Chlorella Beiger; Chl. Pyrenoidosa; Chl. Vulqaris; Chl. sp. f.marina; СЫ. reqularis та ін.), скенедесмус (Scenedesmus Meyen; S. obliqnus; S. quadricauda; S. acutus; S. spinosus та ін.), Anlgistrodesmus Corda (A. obliqnus, A. finqustus). Із інших водоростей використовують Clamydomonas reinhardtii Danq., Coelastrum proboscideum Bohe та ін. Проводяться дослідження із синьозеленими водоростями - спіруліною (Spirylina platensis Tu^.; S. mayor Turp.; S. maxina Turp. та ін.). Із хризолітових водоростей досліджують роди Monochrysis lutheri Skuja, Jsochysis qalbana Parke та ін., з червоних - Porphyridium cruentum Naq. Продуктивність водоростевої маси різна. У найпростіших установках (басейнах, лотках та ін.) 13 - 18, максимум 40 г/м2 сухої речовини за добу. Але за рік із розрахунку на 1 га одержують у 2 - 3 рази більше продукції, ніж із посівів польових культур (до 70 т/га сухої речовини).

Суха маса корму із мікроводоростей містить від 35- 64 % сирого протеїну. Ці водорості містять ліпіди (від 2 - 5 до 12 - 14 %), вуглеводи (10 - 39 %), каратиноїди (від 2 - 12 % ). Все це свідчить про велику перспективу культури мікроскопічних водоростей як могутнього джерела виробництва кормів, харчової продукції, сировини для косметичної і парфумерної продукції.

. Заготівля кормів з побічної продукції рослинництва.

Свого часу ще В.Р. Вільямс зазначав, що до 75 % валової продукції рослинництва припадає на побічну продукцію, яку з найбільшою вигодою можна використати у тваринництві. Господарства одержують продукцію тваринництва і велику кількість органічних добрив, тобто побічна продукція рослинництва, крім її великої кормової цінності, є й основною сировиною для біологічних фабрик органічних добрив. Побічна продукція рослинництва - це солома зернових (пшениці, ячменю, гороху, сої, проса, вівса, гречки), стебла кукурудзи, кошики соняшнику, солома насінників трав, гичка і жом цукрових буряків, яблучний і виноградний, відходи овочівництва тощо. її з великою ефективністю використовують у тваринництві. Щоправда, у зв’язку з розвитком селекції кількість побічної продукції зернових дещо зменшилася за рахунок перерозподілу вегетативної маси урожаю: зменшилась кількість листостеблової маси і збільшилась маса зерна. Нині співвідношення їх в урожаї пшениці приблизно 1 : 1.У районах бурякосіяння джерелом кормів є гичка цукрових буряків, жом і меляса.

. Збирання соломи озимих і ярих.

Кращий спосіб заготівлі соломи - подрібнення на січку під час обмолочування валків або прямого збирання. Січку скиртують, укривають. У Степу України застосовують установку для подрібнення соломи з одночасним формуванням скирти заповненням спеціального сітчастого каркасу. Це дуже продуктивний метод, який ще не дістав відповідного

Похожие работы