Читать лекция по военной кафедре: "Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки. прилади радіаційного і хімічного контролю (лекція)" Страница 15

(Назад) (Cкачать работу)

Маса приладу близько 2,2 кг.

ГАЗОВИЗНАЧНИК МЕДИЧНИЙ ПХР-МВ. За принципом дії на відрізняється від ВПХР, але можливості приладу ширші. При допомозі цього приладу можна визначити ОР (СДОР) у воді, харчових продуктах і фуражах.

ЛОКАЛЬНИЙ АВТОМАТИЧНИЙ ГАЗОСИГНАЛІЗАТОР СП-1. Призначений для безперервного визначення у повітрі ОР (СДОР), а також іонізуючого випромінювання. Через прилад проходить повітря, яке змочується реактивом і змінює свій колір при наявності ОР. Кольорова пляма на стрічці фіксується фотоелементом, що діє на реле світлової й звукової сигналізації.

Для визначення іонізуючого випромінювання прилад СП-1 має газорозрядний лічильник з електронно-підсилювальним пристроєм, з’єднаним також зі звуковою та світловою сигналізацією.

При малій потужності випромінювання (1 рад/год) сигналізація може працювати переривчасто, а при великій потужності – безперервно.

Газосигналізатор розрахований на безперервну роботу (без перезарядки індикаторів) на протязі 8-ми годин.

ДИСТАНЦІЙНИЙ АВТОМАТИЧНИЙ ГАЗОСИГНАЛІЗАТОР ГСП-11 – призначений для безперервного контролю повітря з метою визначення в ньому наявності ФОС (фосфорорганічних сполук).

Прилад має два піддіапазони чутливих до ОР доз. Тривалість циклу роботи на першому піддіапазоні складає 242 сек, на другому – 2 хв30 сек. Тривалість роботи без перезарядки індикаторних зарядів на першому пддіапазоні – 2 години, на другому – 10-12 годин. Зброя масового ураження, а також причини, що викликали надзвичайну ситуацію, володіють величезними уражаючими можливостями, в зв’язку з чим важливого значення набувають надійний захист населення на усій території країни і забезпечення стійкої роботи усього господарського комплексу у випадку застосування такої зброї чи виникнення надзвичайної ситуації.

Основні принципи захисту такі: попередня підготовка й здійснення захисних заходів ЦО на усій території країни; диференційований підхід до визначення характеру, об’єму і термінів проведення цих заходів; комплексність проведення заходів ЦО для найнадійнішого захисту населення і забезпечення стійкої роботи промислово-господарського комплексу.

Література

Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 348с. Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 462с. Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. проф. Мешкова В.В. – М., 1991. – 208с. Воробйов О.О., Кардаш В.Є. Методика оцінки радіаційної і хімічної обстановки. Прилади радіаційного і хімічного контролю. Методичний посібник. – Чернівці, 1988. – 20с. Закон України “Про цивільну оборону України” / відомості Верховної Ради України, 1993р., №14, с. 124.

Похожие работы