(Назад)
(Cкачать работу)господарства.
Фітоактивні полімери можуть бути основою нових препаратів для рослинництва, володіючих унікальним комплексом властивостей. Перевід в полімерну форму дозволяє додати РРР розчинність у воді, розширити область стимулюючих доз і концентрацій, що дозволяє понизити можливість інгібування або навіть гербіцидної дії при тому, що передозував. Важливою перевагою цих сполук є їх макромолекулярна природа, що забезпечує добру адсорбцію при нанесенні на біологічний об'єкт і високу адгезію. Тому в препарати на основі полімерів не вимагається вводити спеціальні ліганди.
Фактично фітоактивні полімери самі є готовими препаратами, придатними для використання практично всіма відомими методами: обприскуванням проростків і рослин, замочуванням живців перед вкоріненням і щепленням, замочуванням насіння, введенням в введенням в середовища культивацій в біотехнологічних процесах, що використовують культури рослинних клітин. При цьому витрати препаратів дуже малі.
З використанням полімерних похідних добре відомих регуляторів висока ефективність досягається при обробці насіння і живців при дозах декілька грамів на 1 гектар, а при нанесенні препаратів обприскуванням рослин - декількох десятків грамів на гектар. Зокрема, цікавим представляється нанесення фітоактивних полімерів на насіння. Можна сказати, що в цьому випадку створюється посівний фонд з новими якостями.
Проведені в багатьох наукових колективах випробування показали, що фітоактивні полімери можуть стати основою високоефективних антистресових препаратів, препаратів, поліпшуючих плодоношення, що підвищують стійкість рослин до захворювань і поліпшуючих вкорінення і щеплення живців. Зараз вивчення цих нових препаратів для рослинництва інтенсивно продовжується в багатьох країнах[7]. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ :
Дерфлинг К. Гормоны растений: Пер. с нем. М., 1985. Гудвин Т., Мерсер Э. Введение в биохимию растений: Пер. с англ. М., 1986. Т. 2.Кулаева О.Н. Как регулируется жизнь растений // Соросовский Образовательный Журнал. 1995. № 1. С. 20-27. Никелл Л. Дж. Регуляторы роста растений: Пер. с англ. М., 1984.Муромцев Г. С. и др. Основы химической регуляции роста и продуктивности растений. М., 1987.Полевой В. В. Фитогормоны. Л., 1982.Штильман М.И., Тсатсакис А.М., Влахос И. и др. // Физиология растений. 1997. Т. 44, № 6. С. 861-864. Davies P. J. (ed.). Plant Hormones. Kluwer (The Netherlands), 1995.