Читать курсовая по делопроизводству: "Джерелознавство. Актові та діловодні джерела XVІІ-ХVІІІст. (Пошукова робота)" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Пошукова робота

Джерелознавство. Актові та діловодні джерела XVІІ-ХVІІІст.

Формування джерел XVII ст. українського державного походження пов'язане з виникненням держави Богдана Хмельницького, що мала назву Запорізька Січ.

Основним видом документа законодавчого характеру за гетьманування Богдана Хмельницького був гетьманський універсал. У виданні "Документи Богдана Хмельницького" (К., 1961), що підготували І.Крип'якевич та І.Бутич, опубліковано близько 475 документів, підписаних у свій час Б.Хмельницьким. З них 148 документів належать до джерел законодавчого або нормативного характеру, в тому числі 115 універсалів. Найбільшу за кількістю частину документів видання становлять листи — 320. Вважалося, що І.Крип'якевич і І.Бутич використали для видання практично всі відомі на той час оригінали, копії чи передруки документів українського гетьмана. Оригіналів збереглося 169, архівних копій — 156 та ін. За останні майже чотири десятиріччя виявлені деякі нові документи.

За змістом, а також у багатьох відношеннях за видовою формою універсали, умови, накази гетьмана відповідали основним вимогам державотворчих законодавчих документів свого часу. Щоправда, зауважували укладачі збірника, чимало документів, наприклад, листів до російського уряду спочатку писалися в довільній формі. Можливо, саме через це у березні 1649 р. російський уряд передав українському гетьманові "образцовое письмо", за формою якого він мав листуватися з російським царем Поступово форма листів Б.Хмельницького набула стабільності. Вони починалися, з невеликими варіаціями, приблизно так: "Божиею милостию великому государю царю и великому князю Алексею Михайловичу, всея Великий и Малыя России самодержцу, государю и обладателю, Богдан Хмельницкий, гетман с Войском твоего царского величества Запорожским, до лица земли ниско челом бьет" (15 вересня 1654, з табору під Крилівцями). Форма основної частини (змісту) листа здебільшого була довільною, але з стандартним закінченням: "писан в таборе под Крыловцами, сентября в 15 день лета 1654. Вашему царскому величеству во всем нижайшие слуги и верные подданные, Богдан Хмельницкий, гетман с Войском вашего царского величества Запорожским". Часто за аналогічними підписами листів Б.Хмельницького (ще від 1648 р.) до польського короля, турецького султана, інших володарів держав можна простежити процес самоусвідомлення гетьманом зміни свого правового становища від прямої залежності від короля і королівських сановників до здобутого силою суверенітету.

В листі (17)27 червня 1648 р. Б.Хмельницького до Адама Киселя гетьман залишався вірним прийнятому тоді етикету і підписував листа: "Вельможності вашої, пана нашого милостивого доброзичливі слуги й підніжки Богдан Хмельницький, старший з Військом запорізьким, власною рукою (reke_ swaj". Але вже в листі до гетьмана Януша Радзівіла з 19(9) лютого 1649 р. Б.Хмельницький І за формою до "підніжків" себе не відносить.

Щоправда, вживання слова підніжок Б.Хмельницьким при підписуванні своїх листів різним володарям було швидше даниною формі тодішнього етикету. Наприклад, у листі до турецького султана Мухамеда від 27 листопада (7 грудня) 1651р. він підписався: "Вашої цісарської милості, мого милостивого пана, покірний підніжок Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорізького".

Звичайно,

Похожие работы