Читать курсовая по делопроизводству: "Документи на новітніх носіях інформації" Страница 20

(Назад) (Cкачать работу)

Більшість розроблювальних і впроваджуваних способів голографічної реєстрації й обробки інформаційних масивів мають найчастіше вигляд друкованих документів. Голограма являє собою оптичний елемент, який формує зображення без допомоги зовнішньої оптики, що є її найважливішим перевагою. На одну голограму можна нанести до 150 зображень, причому ці зображення зовсім не заважають один одному при їхньому відтворенні. Необхідно тільки дотримувати кут, під яким кожне зображення записувалося.

Голограма стійка від пошкоджень, псування її деякої частини не призводить до втрати всього зображення. Оскільки кожна крапка об'єкта записується практично на всій площі голограми, подряпини, пил, сторонні включення в емульсію викликають лише незначні погіршення зображення і зниження його яскравості. Не існує труднощі у фокусуванні, тому що голографується не сфальцьоване зображення, а хвильовий фронт об'єктного пучка. Не потрібні високоякісна оптика і високоточні системи для механічної комутації інформаційного носія.

Тільки на квадратному сантиметрі поверхні плівки можна вмістити 100 млн. біт інформації. А на пластинку калію-брому розміром 2,5х2,5х0,2 см можна записати близько 300 тисяч зображень документної інформації, приблизно цілий архів великої бібліотеки. Отже, застосування голографії дозволяє автоматизувати й істотно прискорити пошук інформації в архівах ємністю до 108—109 сторінок документа (час доступу менше однієї секунди). В даний час застосовується техніка мультиплікації для створення безлічі однакових голограм, зокрема, при виготовленні кредитних карток. У 1989 р. була випущена перша спільна англо-японська книга «Голографічні картини». Вже отримані експериментальні результати і проведені розробки апаратури для голографічної мініатюризації документів із кратністю зменшення до 200. Голограма — майбутнє бібліотек і інформаційних центрів. ВИСНОВОК Усебічно розкриті сутність, ознаки, властивості, структура і класифікація документів за загальними і специфічними ознаками.

Докладно охарактеризована специфіка окремих видів документів: опублікованих і неопублікованих, первинних і вторинних, заснованих на традиційних і новітніх носіях інформації. Для всіх цих видів загальним є єдність інформації і матеріального носія, призначення для використання в соціальній документно-комункаційній системі з метою передачі, збереження і використання семантичної (логічно зв'язкової) інформації, дискретно зафіксованої на матеріальному носії, що здатний до переміщення в часі й у просторі. Багато часу присвятили цьому питанню відомі вчені, документознавці, бібліографознавці, технологи, такі як Асеев Г.Г., Шейко В.Н. в роботі "Информационные технологии в документоведении", Зиновьева Н.Б., Саяпина И.А., Пашнина И.И. "Документ в коммуникации и восприятии", Ильюшенко М.П., Кузнецова Т.В., Лившиц Я.З. "Документоведение. Документ и системы документации", Коренной А.А. "Информация и комуникация", Соколов А. В. "Информационний подход к документальной коммуникациии". Дуже

Похожие работы