Читать курсовая по сельскому хозяйству: "Токсокароз собак" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ННІ ветеринарної медицини, якості і безпеки продукції АПК

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра паразитології та тропічної ветеринарії КУРСОВА РОБОТА

на тему:” Токсокароз собак” Виконав:

студент 6 курсу 7 групи

Никитюк Олександр Миколайович Київ -2008

Вступ Токсокароз - інвазійне захворювання, збудником якого є нематода родини Anisakidae підряду Ascaridata, роду Toxocara. Вперше збудник токсокароза описаний Вернер в 1782 р.

Токсокари в природних господарів (собаки, лиси, вовки, шакали й т.д.) локалізуються в порожнині тонкого відділі кишечнику, іноді в жовчних ходах печінки й рідше в підшлунковій залозі.

У собак й у резервуарних господарів (людина) токсокари викликають феномен мігруючі личинки. Захворювання викликає серйозні морфологічні й функціональні зміни в організмі тварин, які залежать від місця локалізації паразита й форми захворювання.

Дефінітивний господар токсокар - собаки, песці, лисиці, деякі інші м'ясоїдні, які виділяють назовні яйця гельмінтів. Нематоди розвиваються по аскаридному типу. Тварини заражаються аліментарним шляхом, поїдаючи яйця, що досягають інвазії при сприятливих умовах за 8-15 діб.1.Характеристика збудника Відомі два види токсокар :canis, раніше Ascaris marginata (Вернер, 1792) - гельмінт, що вражає головним чином представників родини псових. Гельмінт світло-жовтого кольору. На головному кінці є три губи з широкими бічними кутикулярними крилами. Між стравоходом і кишечником знаходиться шлунок. Це є характерною ознакою круглих гельмінтів родини Anisakidae. Довжина самців 5-10 см, у них загнутий хвостовий кінець і дві однакові спікули (довжиною від 1,7 до 1,9 мм). Довжина самок - 10-18 см.cati, раніше Ascaris mystax (Зебер, 1800) - нематоди, що вражає головним чином родину котячих. Він має менші розміри тіла: 3-6 см(самці)та 4-10 см(самки).

Самки виділяють за добу 19-20 тис. яєць. Яйця токсокар майже круглої форми. Розмір 65-75 мкм, що крупніше запліднених яєць аскарид і токсаскарис. Зовнішня оболонка яєць товста, щільна, дрібнобугриста, що нагадує поверхня наперстка, колір її - від яскраво-жовтого до темно-коричневого. Відмінності яєць T. canis й T. cati практично непомітні й існують тільки в будові оболонки яйця, які можуть бути замічені тільки при мікроскопії зі збільшенням не менше 215;1000 разів. Всередині незрілого яйця розташований темний кулястий бластомер, що заповнює майже все яйце. У зрілому інвазійному яйці знаходиться жива личинка.

Оболонка яйця складається: внутрішній шар - ліпофільна вітелінові мембрана, середній - хітиновий, зовнішній з кислих мукополісахаридів.

У дослідженні Парсон в 1987 році була вивчена чутливість яєць токсокар до температури зовнішнього середовища. При зовнішній температурі +10°С розвиток личинки в яйці зупиняється, а при температурі -15°С личинка в яйці гине. В іншому експерименті вчені одержали наступні результати. При температурі -15°С яйця втратили інвазійність тільки через 5 днів, хоча ніяких морфологічних змін при цьому не спостерігалося. Після інкубації яєць при +30°С розвиток личинок сповільнювалося, а при +37 С зовсім зупинялося. Рідек (1997) у своїх дослідженнях показав, що тільки температура більше +70°С убивають личинок, а температуру +30°С останні можуть переживати кілька тижнів.

У роботах науковців

Похожие работы