Читать курсовая по литературе: "Максим Рильський. Збірки поезій" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Максим Рильський. Збірки поезій

План:

Уривок із життєписуПейзажна лірика М.Рильського.“Білі двері краса в минуле вміє одчинять і в будуче”. Духовність, культура, мистецтво в поезії Рильського.“Ми працю любимо, що в творчість перейшла”Краса й велич рідного слова в поетичній творчості М.РильськогоІнтимна лірика поета.

Література:

Храпко П. Українська література: Підручник для 10кл.,К.,1994. –С. 438-450Непорожній О.,Семенчцк У. Українська література: Підручник для 11кл. – К.,1995. –С.165-183Історія української літератури ХХст. Кн.1/за ред. В.Г.Дончика.-К.,1993.-с.124-230.

Максим Рильський – один з найбільших поетів України ХХ ст. Його ім’я утвердилось у свідомості багатьох поколінь як ім’я поета-класика, тобто творця таких цінностей, які не втрачають свого значення з часом, зі зміною епох та ідеологій. Справді, все плинне, але вічним є правда, любов і краса, що стали духовною основою творчості Рильського.

Хтось заперечливо закине: а хто, як не Рильський написав цілий ряд віршів і навіть книжок на догоду комуністичному режиму і тиранові Сталіну. Було й таке: а хто, як не Рильський написав цілий ряд віршів і навіть книжок на догоду комуністичному режиму і тиранові Сталіну. Було й таке… Навіть пісню про Сталіна, яку пропагували для всенародного співу, написав Рильський. Але маємо зрозуміти, що епоха більшовицької диктатури була ворожа до митців України. І твори на партійну тематику часто захищали їх від репресій та уможливлювали істинну творчість. Не плакатні, обов’язкові вірші (їх називали “паровозами”) наших класиків цікаві нам, а ті, що навіки стали золотим надбанням української літератури.

Поет - інтелектуал, учений, перекладач, прекрасний знавець слов’янських літератур, Рильський був людиною чесного серця, чистих помислів і незвичайної доброти. Молодші літератори, яких поет охоче гуртував навколо себе, називали його Вчителем, Батьком.

Максим Тадейович ішов у житті та літературі своїми, надходженими шляхами. В одній з поезій він про це каже так: “На все дивлюся власними очима”. Його шляхи були позначені і квітами, і тернами.

Син дворянина, українського інтелігента, який втратив польські родові корені, неписьменної селянської талановитої і співучої дівчини з села Романівки, він увібрав у душу найкращі риси своїх батьків. Максим (названий своїм батьком на честь Максима Залізняка) виростає в оточенні Лисенків, Страрицьких, Косачів, Ревуцьких . Його дитинство минало серед книжок, музики, мистецтва, з одного боку і романівських краєвидів та сільського оточення – з другого. Змалку, відчуваючи тепло рідної землі і радість спілкування з видатними представниками київської інтелігенції, він ще дитиною почував у собі потяг до поетичного слова. У сім років Максимко написав свій перший вірш “Прошак”:

Ішов прошак обідраний,

Од всіх людей обижений,

Шкода мені прошака,

Що у нього гірка доля така.

Але я проти Бога не йду,

А за старця

Молюсь і ввечері і вранці.

Віршик простий, наївний, але з нього видно, яким зростав майбутній поет. Ці незграбні рядки сповнені співчутливості, доброти і людяності.

Навчався Максим у приватній гімназії відомого київського педагога Володимира Науменка, жив у Миколи Лисенка та Олександра

Похожие работы