Читать контрольная по истории государства и права: "Ознаки корпоративних норм" Страница 3


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

обумовлюють функціонування багатьох норм, які їх регулюють. У своїй сукупності існуючі норми являють со­бою єдину систему соціального регулювання, в якій ефек­тивність кожного виду норм найбільшою мірою виявляє­ться лише у взаємодії з іншими елементами цієї системи. Основними видами соціальних норм є моральні, звичаєві, правові, корпоративні, політичні. Всі вони мають певні відзнаки, обумовлені особливостями їх формування, мето­дами впливу на поведінку суб'єктів тощо. Але кожній з них притаманні і загальні для всіх соціальних норм ознаки: соціальні норми виступають як правила поведінки лю­дей у суспільстві; вони є правилами поведінки загального характеру; здебільшого соціальні норми виникають у ре­зультаті свідомо-вольової діяльності людей, тобто форму­ються і забезпечуються тими групами людей або їх об'єд­наннями, воля та інтереси яких знаходять свій вираз у тих чи інших соціальних нормах; вони багато в чому обумовлені соціально-економічним ладом суспільства, ознаки яко­го в тій чи іншій формі відображуються у їх змісті. Ступінь їх відмінності і єдності залежить від економічної і політичної структури суспільства. Усі вони виражають волю єдиного в моральних і політичних відносинах народу і відповідають його інтересам. Усі вони мають загальну мету, взаємно впливають, і забезпечують одна одну в досягненні своїх цілей.

Нижче приведені головні ознаки тих соціальних норм, які найбільше впливають на регулювання суспільних відносин у сучасних умовах.

Норми моралі регулюють поведінку людей шляхом її оцінки відповідно до категорій добра і зла. Моральним є те, що приносить людям добро. І навпаки — дії, що тягнуть за собою зло, оцінюються як аморальні. Як одна з форм суспільної свідомості і система правил поведінки моральні настанови можуть бути класове обумовленими. Саме тому одне і те саме явище з погляду різних класів або суспільних груп може мати різну моральну оцінку. Наприклад, таке явище, як безробіття, з позиції підприєм­ця — моральне явище, що приносить йому добро. Адже воно забезпечує ринок надлишками робочої сили, дає мож­ливість зменшувати розміри оплати праці робітників і тим самим збільшувати свої прибутки. У той же час з погляду робітників безробіття — зло, бо воно знецінює їх робочу силу, позбавляє засобів до існування.

Слід мати на увазі, що у суспільстві сформувались і моральні вимоги загальнолюдської значущості, які є досяг­ненням цивілізації, зокрема, — це турбота про старих, надання матеріальної та моральної допомоги хворим та незаможним тощо. Проте у суспільстві існують і такі від­носини, що не підлягають моральній оцінці. З часів Канта існує переконання, що сфера моральностіохоплює сугубо внутрішній світ людини, тому оцінити вчинок як моральний чи аморальний можна лише стосовно особи, що його зробило. Людина як би витягаєіз себе норми свого поводження, у собі, у глибині своєї “душі”, дає оцінку своєю дією. З даної точки зору людина, узята окремо, поза його відносинами до інших людей, може керуватися моральними правилами.

Частиною загальноморальних норм виступає релігійна мораль, низка вимог якої ("не убий", "не вкради" і т. ін.) належить до загальнолюдських цінностей і становить ос­новну частину практично всіх моральних систем, а в дея­ких



Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы