Читать контрольная по эктеории: "Удосконалення методичних підходів до нормування індикаторів економічної безпеки держави" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Обґрунтування, розробка та реалізація стратегічних програм соціально-економічного розвитку України повинні відбуватися з урахуванням результатів оцінки рівня економічної безпеки держави та мати за основу висновки щодо відповідності ключових індикаторів критеріальним обмеженням безпеки.

Водночас істотного значення набуває вибір коректної методики розрахунку інтегральних показників за окремими складовими безпеки та узагальнюючого показника, яка б дозволила максимально врахувати інформацію про позитивний чи негативний вплив зміни кожного індикатора економічної безпеки на етапі їх нормування.

Порядок нормування індикаторів визначається методикою розрахунку рівня економічної безпеки України і передбачає розрахунок нормованих значень показників-стимуляторів як відношення індикатора, розрахованого на основі статистичних даних, до граничного значення цього індикатора: де, - значення індикатора, розраховане за даними регіональних статистичних управлінь, хопт - порогове значення індикатора.

Для показників-дестимуляторів застосовується обернене співвідношення: граничне значення індикатора поділити на статистичне значення цього показника.

На думку А. Сухорукова та Ю. Харазішвілі, за такого підходу до нормування показників, якщо фактичні значення індикатора перевищують хопт (або є нижчими за хопт), нормалізовані значеннябудуть більші за 1, що порушує прийняті межі зміни показників від 0 до 1. Тому пропонуємо проводити нормалізацію індикаторів за максимальним (для стимуляторів) або мінімальним (для дестимуляторів) значенням індикаторів, а не за оптимальними значеннями.

Алгоритм нормалізації індикаторів, пропонований В. Криворотовим, А. Калиною та Н. Еріашвілі, передбачає такі випадки. По-перше, якщо в іменованій системі одиниць зменшення значення індикативного показника призводить до погіршення стану безпеки (спадний індикатор), то його нормалізоване значення визначається співвідношенням: де, - фактичне значення індикатора і (значення індикатора і, виражене в іменованих одиницях) за аналізований період;- порогові значення для індикатора і в системі іменованих одиниць, що відповідають передкризовому (ПК1) та кризовому (К1) станам;- нормалізоване значення індикатора і за аналізований період.

По-друге, якщо в іменованій системі одиниць збільшення значення індикативного показника призводить до погіршення стану безпеки (зростаючий індикатор), то його нормалізоване значення визначається співвідношенням: З огляду на встановлену умову зміни значень індикаторів від 0, що відповідає нормальному стану, до певного позитивного значення в напрямі зростання загроз безпеці, розглянутий підхід нормування дає змогу виміряти не рівень економічної безпеки, а швидше рівень небезпеки, про що свідчить подана цими авторами класифікація ситуацій за індикативними показниками та їх оцінка в балах. Розглянутий підхід дозволяє оцінити рівень небезпеки території, тому його застосування під час розрахунку інтегрального індексу економічної безпеки повинно відбуватися з урахуванням певних застережень у процесі трактування результатів розрахунку.

Отже, в наукових працях багато уваги приділено розробці методики нормалізації фактичних значень індикаторів економічної безпеки, які б дали змогу

Похожие работы