Читать контрольная по биологии: "1. Перетворення енергії біогеоценозів. Ланцюги живлення. 2. Біогеоценоз – жива природа певної території з одноманітним угрупуванням" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з біології

ПЛАН

Перетворення енергії біогеоценозів. Ланцюги живлення Біогеоценоз – жива природа певної територіїз одноманітним угрупуванням. Висновки Використана література

Перетворення енергії біогеоценозів. Ланцюги живлення

Історично утворену сукупність популяцій різних видів, що населяють певну територію або акваторії характеризуються певними взаємозв'язками, називають біоценозом (наприклад, однорідна ділянка степу, лісу, озера тощо).

Мал. 1. Порівняная загальних структур наземного і водного біоценозів:

/ — продуценти: вищі рослини (а) і водорості (б); II — консументи: рослиноїдні (а), м'ясоїдні (б) і всеїдні (е) тварини; НІ — редуценти (мікроорганізми); IV — сонячна енергія; V — фітопланктон; VI — зоопланктон; VII — автотрофний шар; VIII — грунт; IX — осадові породи; X — материнська порода Мешканці біоценозу тісно пов'язані з абіотичними факторами, їхня сукупність складає екологічну систему (екосистему), або біогеоценоз. Екосистема включає в себе певні угруповання популяцій різних видів, грунт, грунтові води, нижні шари атмосфери, а також температуру, світло тощо. Організми в біогеоценозі пов'язані міжвидовими і внутрішньовидовими відносинами (мал. 1).

Біогеоценоз і екосистема — поняття подібні, але не тотожні. Обидва поняття — це взаємодіючі сукупності живих організмів і середовища, але екосистема — поняття безмежне. Мурашник, болото, гірський хребет, біосфера загалом, кабіна космічного корабля — все це екосистеми. Біогеоценоз — це екосистема, межі якої визначені фітоценозами. Іншими словами, біогеоценоз — окремий випадок, певний ранг екосистеми.

Біогеоценоз — не проста сукупність живих організмів та інших природних тіл, а особлива, узгоджено організована форма існування організмів і навколишнього середовища, що здатна до саморегуляції і самовідтворення.

Людина своєю господарською діяльністю створює штучні біогеоценози — агроценози (поля, пасовища, сади, виноградники, парки). На відміну від природних біогеоценозів, до складу яких входять сотні і тисячі різноманітних видів, агроценози характеризуються однотипністю видового складу і не здатні до саморегуляції.

Розміри біогеоценозів (і агроценозів) можуть коливатися від незначних (пеньок, калюжа, город) до дуже великих, що вимірюються гектарами (ліс, озеро, поле). Кожний біогеоценоз характеризується власним колообігом речовин, трансформацією сонячної енергії і продуктивністю біомаси.

У вітчизняній літературі набуло поширення поняття про біогеоценоз, введене В. М. Сукачовим (1940 p.). У закордонній літературі в аналогічному значенні використовують термін "екосистема" (див. вище).

Угруповання організмів, що входять до складу біогеоценозів, складаються з трьох груп компонентів: утворювачів органічної речовини (автотрофних організмів) — продуцентів; споживачів живої органічної речовини— консументів; руйнівників органічних решток — переважно мікроорганізмів, які розщеплюють органічні речовини до простих мінеральних сполук, — редуцентів. Всі вони пов'язані ланцюгами живлення.

Ланцюги живлення — це послідовності особин одного виду, їхніх решток або продуктів життєдіяльності, які є об'єктом живлення організмів іншого виду, тобто ряд видів

Похожие работы