Читать контрольная по основам права: "Аналіз доказового права як підгалузі кримінально-процесуального права" Страница 3


назад (Назад)скачать (Cкачать работу)

Функция "чтения" служит для ознакомления с работой. Разметка, таблицы и картинки документа могут отображаться неверно или не в полном объёме!

М.Строгович був схильний визнавати його інститутом, спільним для кримінально-процесуального і цивільно-процесуального права. Ю.Орлов стверджує, що доказове право - підгалузь кримінального процесу, але, зрештою, стільки ж підстав пов'язувати його з цивільним процесом чи, наприклад, з адміністративним. Існує також погляд, згідно з яким доказове право є підгалуззю конституційного права «в широкому розумінні». Оскільки процесуальний порядок збирання, розгляду й оцінки інформації потрібний, насамперед, там, де така діяльність становить загрозу охоронюваним законом правам та інтересам, вказане право цілком може розглядатись як окрема складова системи процесуальних гарантій прав і свобод особи.

Схоже на те, що розбіжності в уявленнях про системний статус доказового права, передусім, обумовлені намаганням розглядати це питання суто з позицій галузевих наук. Вузькість галузевого підходу знижує об'єктивність дослідження й збільшує ризик отримання хибних висновків. Адже за такого підходу предметом розгляду є лише один з аспектів багатоаспектного явища, а висновки поширюються на об'єкт в цілому.«Пізнання частини ще не свідчить про пізнання цілого», - пише Д.Керімов. Частина у праві... має двоїсту природу: з одного боку, їй властиві індивідуальні особливості, а, з другого - ці особливості набувають специфічного «забарвлення» внаслідок впливу інших частин і, власне, цілого. Тобто, природу цілого визначають не лише особливості частин, а й специфіка їх взаємозв'язку і взаємодії. Системний підхід до вивчення правових явищ передбачає їх комплексне дослідження.., вимагає, насамперед, з'ясування їх системних якостей і структурно-функціональних зв'язків.

Отже, проблема визначення системного статусу доказового права потребує комплексного дослідження здобутків галузевих наук на загальноправовому рівні. Оскільки «загальна теорія права покликана не тільки з'ясовувати сутність досліджуваних явищ і процесів, а й виявляти їх особливий, специфічний зміст та форми внутрішньої організації і зовнішнього вираження, умови та порядок їх функціонування, результативність тощо».

Визначення системного статусу доказового права доречно розпочати в межах і засобами саме цієї науки. На перевагу запропонованого підходу свідчить і те, що призначення загальної теорії права, між іншим, полягає у методологічному обслуговуванні галузевих юридичних наук і формуванні парадигми подальших галузевих досліджень. «Вона, по-перше, інтегрує, систематизує та узагальнює знання і здобутки галузевих юридичних наук і, таким чином, створює цілісно-системну картину правового буття; по-друге, здійснюючи глобальний синтез всіх галузей юриспруденції, збагачує себе і водночас озброює кожну з цих галузей єдиною концепцією права, на основі та у відповідності з якою кожна галузева юридична наука досліджує свій специфічний предмет як частину або рівень правового цілого».

Слід зазначити, що згадане вище енциклопедичне визначення доказового права як «сукупності норм» є характеристикою на елементарному чи, за виразом С. Алексеева, «мікроструктурному» рівні і може однаково стосуватися системи і сумативної множини. Обережність упорядників Юридичної енциклопедії зрозуміла, адже норми, які утворюють «доказове право», поодинці належать до різних



Интересная статья: Быстрое написание курсовой работы