Читать контрольная по сельскому хозяйству: "Інфекційні захворювання домашніх тварин та птиці" Страница 1

(Назад) (Cкачать работу)

Самостійна робота

з предмету "Епізоотологія та мікробіологія"

План . Інфекційний енцефаломієліт коней

. Грип коней

. Інфекційна анемія коней

. Ринопневмонія коней

. Брадзот овець

. Вірусний трансмісивний гастроентерит свиней

. Хвороба Тешена

. Лейкоз птиці

. Вірусний гепатит і ентерит птиці

. Інфекційний стоматит кролів

. Мішечкуватий розплід

. Вірусні респіраторні кишкові захворювання в промисловому виробництві

Додаток 1. Інфекційний енцефаломієліт коней Інфекційний енцефаломієліт коней (лат. Meningoencephalomyelitis enzootica) - гостра вірусна хвороба, що характеризується ураженням центральної нервової системи, атонією травного каналу та жовтяничністю слизових оболонок.

Збудник хвороби - РНК-геномний альфавірус, що належить до родини Togaviridae, екологічно пов'язаної з комарами й кліщами. Віріони сферичної форми, діаметром 80 - 120 нм, вкриті двошаровою ліпідною оболонкою, на поверхні якої розміщені виступи завдовжки 6 - 10 нм, які зумовлюють гемаглютинувальні властивості збудника. Летальний при внутрішньомозковому зараженні. Для культивування вірусу застосовують первинні культури клітин курячого ембріона. Цикл розмноження збудника в клітинних культурах дуже короткий, інфекційний вірус починає виділятися в культуральне середовище вже через 2 год інкубації при 37 °С. Стійкий у зовнішньому середовищі. Висушений у вакуумі зберігається при 2 - 4°С до 12 років, при -10 °С - до 3 міс. Пряме сонячне проміння інактивує вірус у суспензії мозку через 4 - 8 год, розчин хлорного вапна, що містить 3% активного хлору, 5%-й розчин. Висока температура швидко вбиває вірус: при 50 °С - через 1 год, при 65°С - через 10 хв, при кип'ятінні - миттєво.

Епізоотологія. Сприйнятливі коні віком від 2 до 11 років і старші. Джерелом збудника є хворі коні та вірусоносії, які виділяють вірус з носовим слизом, фекаліями, сечею, молоком. Переносниками збудника хвороби вважають комарів і кліщів. Сезонність хвороби збігається з періодом появи комарів пізно навесні, з наступним наростанням ензоотії влітку і затуханням з настанням осінніх приморозків, коли починається відмирання комах. Не відкидається й можливість зараження при контакті здорових коней з інфікованими, а також повітряно-краплинним шляхом. Хвороба проходить у вигляді ензоотії в межах певної зони, хоча може набувати характеру епізоотії з охопленням багатьох пунктів. Надмірна експлуатація, незадовільна годівля, скупчене, табунне утримання тварин у лісистих та болотистих місцевостях сприяють швидшому поширенню хвороби та злоякісному перебігу. Напруженість ензоотії різна. В одних випадках хвороба за 2 - 4 тижні охоплює велику кількість коней, в інших уражає окремих тварин впродовж 1 - 2 міс. Захворювання може набувати стаціонарного характеру і повторюватись упродовж кількох років. Летальність досягає 70 - 80 %.

Патогенез. Після проникнення в організм вірус поширюється по нервовій системі, кровоносних і лімфатичних судинах. У центральній нервовій системі зумовлює запальний процес у корі головного мозку та підкірковій зоні, спричинюючи розвиток характерних для хвороби нервових явищ. Порушення діяльності парасимпатичної та симпатичної нервової системи призводить до парезу травного каналу й сечового міхура. Виникають дистрофічні зміни в

Похожие работы