приемам. Македонцев, говорят, раздосадовало их прибытие: они решили, что Александр принимает всяческие меры к тому, чтобы не так уж нуждаться в македонцах. Великой печалью было для них видеть на Александре мидийскую одежду; заключение браков по персидскому закону пришлось многим не по душе… Все это огорчало македонцев, так как свидетельствовало о том, что Александр склоняется в душе к варварам, а македонские обычаи и сами македонцы у него в пренебрежении» [1, Кн. 7, п. 6].
Неоднарозово серед солдатів Олександра піднімалися виступи проти нього. Вони були вираженням думки опозиційно налаштованих воїнів і мали місце у 326, 324, 323 рр. до н.е. Крім того, нестабільною була ситуація на Балканах, де час від часу підіймала голову антимакедонська опозиція. Зокрема найпотужнішим став виступ спартанців у 331 р., який вдалося придушити. Після його придушення у 330 р. полководцем Олександра Антипатром, ситуація стабілізувалась.
Строкатість держави і відсутність подібного Олександру авторитету призвели до того, що після смерті полководця у 323 р. до н.е. його імперія була поділена між найбільшими військовими вождями - діадохами. Згода між ними була неміцною і нетривалою. Через деякий час в ході жорстокої, кривавої боротьби за владу загинули номінальні правителі Македонії Філіпп ІІІ Арридей (правив у 323-317 рр. до н.е.) та син Олександра від Роксани Александр IV Ег (номінально правив у 317-309 рр. до н.е.). Останній до самої смерті перебував з матір’ю в ув’язненні, після чого послідувала розправа від жорстокого Касандра (309 р. до н.е.), який таким чином позбавився суперників у боротьбі за македонський престол.
Те, що було створено і об’єднано зусиллями Олександра Македонського після його смерті перетворилось на об’єкт претензій у боротьбі за владу. Через відсутність єдності та прагнення діадохів заволодіти спадщиною свого могутнього патрона держава Олександра розпалася на окремі частини на чолі з правителями-діадохами.
Оцінюючи результати східного походу, слід відзначити, що Олександр Македонський без сумніву був великим полководцем і талановитим державним діячем. В результаті його походів була знищена держава Ахеменідів. Олександр силою зброї та вмілими заходами зумів об’єднати найрізноманітніші країни та народи східного і західного світу - високорозвинені грецькі поліси і Македонію з пережитками первіснообщинного ладу, долину Нілу і Месопотамію з кочовими племенами Східного Ірану. Онак утворена держава не мала єдиної економічної бази і мала характер військового утворення, окільки на чолі певних областей, крім старапів, було поставлено ще й військових вождів з числа наближених до Олександра воїнів. Водночас можна сказати й про намагання Олександра діяти за відомим принципом «Чужого не порушувати - нового не вводити», адже він обмежувався визнанням свої влади та сплатою податків, збір яких контролювався греками і македонцями [5, с. 35].
Крім того, серед результатів походу слід відзначити те, що на Схід ринула величезна кількість греків і македонців, які осіли на нових землях, привнісши інші формі суспільно-економічних відносин. Міста, побудовані Олександром, стали центрами політичного і економічного життя. В результаті походу розширилися географічні межі тодішнього світу, було прокладено нові шляхи сполучення, активізувалося
Похожие работы
Тема: Україна у творчостi Олександра Довженка (за твором Олександра Довженка "Україна в огнi") |
Предмет/Тип: Литература (Сочинение) |
Тема: Творчість Олександра Довженка |
Предмет/Тип: Литература (Реферат) |
Тема: Творчість Олександра Олеся |
Предмет/Тип: Литература (Реферат) |
Тема: Поетика Олександра Стешенка |
Предмет/Тип: Литература (Реферат) |
Тема: Творчість Олександра Довженка |
Предмет/Тип: Литература (Реферат) |
Интересная статья: Основы написания курсовой работы