Читать другое по сельскому хозяйству: "Дирофіляріоз у собак" Страница 4

(Назад) (Cкачать работу)

фізіологічнім Розчин (1: 2) i досліджують під малим збільшенням мікроскопа. Можна також готувати Товсті мазки крови, фарбувати їх за методом Романовського- Гімзі ї досліджуваті під мікроскопом для.Виявлення личинок дірофілярій. Рекомендується Проводити рентгенографіюгрудної Клітки собак, Уражених Збудником D. immitis. При цьому спостерігається Збільшення правового шлуночка серця та діаметра артерій правої краніальноїділянки легень. Імунодіагностічні тести (метод ELISA) широко Використовують у багатьох розвинутих странах світу для підтвердження діагнозу хвороби в тому разі, коли Неможливо Встановити, чи є в крови мікродірофілярії. Посмертно хворобу діагностують при віявленні статевозріліх дірофілярій у місцях їх локалізації та характерна патолого-анатомічних змін, вікликаних цими паразитами. Дирофіляріоз нужно диференціювати від демодекозу собак. При мікроскопічному дослідженні вмісту папул знаходять кліщів демодексів червоподібної форми ПРОФІЛАКТИКА Профілактика дирофіляріозу полягає в запобіганні контакту собаки з переносниками захворювання - комарами та іншими комахами. З цією метою можна використовувати різні інсектоакарицидні засоби - краплі на холку, спреї, ошийники в різних комбінаціях. Слід зазначити, що тільки деякі з них, крім усього іншого, володіють дією проти комах. Однак найкращий ефект у місцях масового проживання комарів дають спреї-репеленти вузького спектру, дія яких спрямована тільки проти комарів і москітів, при цьому обробляти собак потрібно перед кожною прогулянкою.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Абуладзе К.И. Паразитология и инвазионные болезни сельскохозяйственных животных - М.: Колос, 1975. - 472 c.

Грибан В.Г., Чумак В.О., Немировський В.І. Клінічна біохімія тварин. - Дніпропетровськ, 2001. - 160 с.

Левченко В.І., Рубленко М.Е. Пробіотикотерапія // Патогенетична терапія при запальних процесах у тварин / І.С. Панько, В.М. Власенко, В.І. Левченко та ін. - К.: Урожай, 1994. - С.245 - 249.

Субботін В.М., Александров І.Д. Ветеринарна фармакологія. - М.: Колос, 2004.